Про Націю і її цінність для людини 



Нація - це соціальна енергія
, яка єднає у одне ціле сукупність людей, для яких стає великою цінністюмати усталену ідею співжиття означенуНаціональним Способом Життя.

Поняття чи явище "нації" є достатньо нове в історії людства. Поняття "нація" в теперішньому розумінні фактично сформувалось протягом ХХ століття, а сама концепція "нації" до сьогоднішнього дня продовжує формуватися і її розуміння постійно змінюється. Розуміння поняття "нації" постійно коливається між шовіністичними і патріотичних означенями, має не менш ніж дві форми – етнічну і громадянську, використовується в різних розуміннях для різних цілей, як корисних так і шкідливих для людини.

Слово "нація" походить від латинського natio (рід, племя). У давньому Римі під natio розумілися чужинці, люди які не належали до громадян Риму. Цицерон називав "націями" "варварські" народи. Інше латинське слово "народ" (populos) означало народи цільного державно-культурного складу.

Перше принципове зрушення у вжитку поняття "нація" відбулося в Англії аж у XVI ст., коли це слово стали вживати в розумінні синоніму слову "народ", тобто населення країни. Знову таки, під цим словом не розумів-ся етнічний (генетичний) склад населення.

На Україні протягом козацької доби було слово "народ". Іноді вживалося слово "нація", як синонім слову "народ". Козацька держава не мала розуміння нації, як чисто етничної єдності, і, як відомо, серед козаків були представники десятків різних етносів. Важливим для козаків був патріотизм, вірність Україні – а етнічне походження було другорядної важливості.

Термін "нація" набув широкого вжитку після Другої світової війни. Мусоліні і Гітлер не є звичайно основоположниками цього поняття, але вони безумовно приклали багато "зусиль" до формування і означення цього складного поняття, не з кращого боку. Після Другої Світової почали формуватися організації, які вже несли цей термін в своїй назві, як то, - Ліга Націй, Організація Об'єднаних Націй.

Вивчення "націй" отримало багато уваги і привело до лавини публікацій і наукових праць останнім часом. Більшість дослідників сходяться на тому, що поняття "нація" розкривається через такі ознаки, як спільна мова, територія, спільний історичний досвід, спільні культурні ознаки, спільна релігія. Як бачимо, в кожній ознаці є одна загальна характеристика - "СПІЛЬНІСТЬ" - чогось.Тільки зовсім недавно почали вести розмову про ще одну "спільну" ознаку - генетичну память. До недавнього ця ознака була або незрозуміла, або табу, із-за звіриних, нелюдських досліджень цього питання Гітлеровською Германією.

Поява нації є явище соціального розвитку в напрямку його ускладнення. Поняття "нація" з'явилося в результаті формування соціальних формацій з державною структурою, яка несе чітко означену характеристику національної соціальної свідомості. Такі державні структури є явище не таке давнє. Вони почали займати домінуюче місце в ХХ-му віці, де СПІЛЬНІСТЬ почала означати не тільки організаційний, чи політичний, але і ДУХОВНИЙ аспект існування. Ще Паскаль Манчіні, один з перших теоретиків поняття нації сказав: "територія, походження, мова, звичаї, традиції, історія, закони, релігія - вони означають природу нації, але це "мертва матерія без живого духу" ... суб'єктивні ознаки, як свідомість і воля - визначають процес становлення й існування нації, бо"не оживлене свідомістю тіло не здатне стати національною особливістю".

Нація - це соціальна енергія, яка єднає у одне ціле сукупність людей, для яких стає великою цінністюмати усталену ідею співжиття означенуНаціональним Способом Життя.

Нації виникали, як необхідність для означеної групи людей мати свій, відмінний Спосіб Життя, який створював стабільність існування і умови для пошуків персонального щастя і який є результатом об'єктивного розвитку суспільства в напрямкуускладнення культурно-соціального життя. Осмислення народом себе, як національної групи, є продуктом вищого (вишнього) культурного розвитку. Ця закономірність розвитку чітко вирисовується із історії ХХ-го століття, де створення і зміцнення національних держав було однією з характеристик соціального розвитку. Близько сотні нових національних угрупувань були заново створені протягом ХХ століття і цей процес продовжується.

Етнополітики прогнозують, що ХХІ-е століття буде століттям формування ще більшої кількості національних держав. Їх кількість напевно удвоїться, а то і утроїться. Тому є чіткі об'єктивні причини. Їх багато, але найбільш важливою є ускладнення сутісуспільної свідомості, яка неминуче веде до національних формувань. Наприклад, прогнозується подальший розпад теперішньої Російської федерації на незалежні національні держави, яких буде більше 20-ти, розпад майже всіх інших багатонаціональних країн, як то, - Китай, Індія, Іспанія, Ірак, США, Африканські держави, південно Американські і інші.


* * *
Однією з причин того, що розвиток іде в напрямкуглобального об'єднання людей по національних признаках є інстинктивне, біологічне бажання збереження своєї породи. Це стало легше і можливіше робити в сучасному світі з його глобальною системою комунікацій. Є і інші єднаючі фактори, як то – єдність історичних, культурних, релігійних, тобто емоційнихкритеріїв стану людини. Знову допомогає те, що національне культурне життя і розвиток стали можливими у відірванності від території Батьківщини дякуючи новим технологіям, які ведуть до створенняГлобальних Національних Об’єднань.

Нові глобальні національні об'єднання вимагають формування нових глобальних соціальних формацій, відмінних від тих, які ми знали до сих пір. Ці нові соціальні формації відповідають запитам новогоГлобального Національного Способу Життя. Розумна стратегія національного розвитку в сучасний час для формування майбутньої державної структури має враховувати цю тенденцію, а не заперечувати їй. Ми маємо налице зміни нашого мислення, де ми бачимо себе, не тільки жителями України, але жителями Світу, з центром на Україні. Єдине що нас може об’єднати в такій глобальній соціальній формації – це єдиний Спосіб Життя.

Глобалізм сучасної економіки, яка перемішує всіх людей світу, породив зворотній рух культурно-етничного напрямку, характерний посиленням, зміцненням національних єдностей. Це явище, як показує ряд дослідників (О. Мороз і ін.) є позитивним. Націоналізм є відносно недавній феномен, як і нація, і в основі його лежить ускладнення культурного розвитку людини в напрямку якісного покращення духовного життя. Тобто, національна належність людини покращує культурне життя людини, ушляхетнює його. Такий розвиток є прямо пов'язаний з концепцією Глобального Національного Способу Життя, який викликає створення Глобальних Національних Спільностей. Наприклад, люба країна Європи має велику частину своєї нації проживаючу поза межами простору держави. Ці люди тримаються на звязку, підтримують свої національні звичаї, традиції, культури, підтримують своїх на історичній Батьківщині і за кордоном. Якість таких об"єднань постійно покращується. Цьому допомагає розвиток технологій і тенденція повернення людей до національних початків життя, як вищої форми культурного розвитку. Останні десятиліття, в звязку з розвитком інтернету і інших технологій звязку, люди однієї нації почали об'єднуватися в глобальні "етно-мережі", як їх назвав Микола Пономаренкоhttp://www.mykola.com/orator/ponomarenko2.html.

Приклади Національних Глобальних Держав уже існують! Ці "формації" не представляють себе, як глобальні держави, але діють практично, як такі.

Найбільш яскравим прикладом такої Глобальної Національної Держави може слугувати "Єврейська Держава" з її історичним центром культури в Ізраїлі і її глобальною єдністю народу. Ця перша глобальна національна держава була створена давно з ціллю виживання нації. Ця ціль є досягнута але з великими труднощами, стражданнями і жертвами, з постійною боротьбою за виживання, яка не зупинилась по сей день.

В світі живе біля 63-х міліонів українців. Із них 49 міліонів живе на Україні, і 14 міліонів поза її межами. Ця пропорція постійно збільшується в напрямку тих, які живуть поза межами України. Чи значить це, що ті, які живуть поза межами України уже більше не українці? Звичайно ні. Українці Діаспори мають свою своєрідність, яку накладає оточення, іноземна мова, поступове змішування з іншими націями, але в більшості своїй, вони продовжують бути українцями, яким потрібна Україна для персонального щастя, які хочуть бути частиною Глобального УкраїнськогоНаціонального Способу Життя!

Цю особливість сучасного розвитку нації -- її глобальні об'єднання по признаках національних культур, треба мати на увазі, коли розглядаємо структуру майбутньої держави, наш Український Спосіб Життя. Забути про 14-ть міліонів українців, які живуть поза її межами, рівнозначно загубленню четверті свого населення.

 

* * *

Чому людині потрібна її нація, на персональному рівні? Можливо нація заважає, а не допомагає життю? Це не просте питання. Над ним багато людей думають, бо воно дає відповідь на інше питання – чи є важливим збереження національного коріння і передача його дітям? Особливо важливим це питання встає в випадках змішаних шлюбів, чи еміграції з рідних земель. Для мене персонально це питання є актуальним і важливим. Я над ним багато думав і маю більш-менш закінчену, для себе, відповідь. Розглянемо це питання.

 

Людина не може і не хоче жити одна. Вона потребує людського оточення, яке можна описати різними рівнями людських спільнот, які формують"персональну піраміду відносин", яка має 5-ть основних рівнів:

1. САМ
2. СІМ’Я
3. РІДНЯ
4. НАЦІЯ
5. ЛЮДСТВО

Для повноцінного життя людині потрібні ВСІ рівні"піраміди відносин". Кожен рівень має свою функцію, яку важко замінити чимось іншим. Розглянемо кожен із рівнів, їх функції і їх характеристики.

Загальні Характеристики Піраміди Відносин:

* Піраміда існує для кожної людини окремо. Тобто вона є ПЕРСОНАЛЬНА.
* Важливість відносин падає вниз від першого рівня до п’ятого рівня.
* В піраміді може бути відсутьним той чи інший рівень, або всі, окрім першого.
* Всі рівні мають звязок, але існують незалежно, тобто мають вільну волю.
* Кожен рівень має свою унікальну функцію впливу на людину, включаючи перший рівень.

Тепер розглянемо кожен із рівнів окремо.

1. САМ

Почну з того, що процитую слова Анатолія Кондратьева, з його послання до форуму Майдану. Він сказав -

"Кожна людина є неповторною божественною сутністю, яка приходить на Землю для набуття досвіду життя і з набуттям цього досвіду еволюційонувати свою власну свідомість."

На мою думку - дуже влучно сказано! Так, людина приходить в цей світ ОДНА, і залишає цей світ ОДНА. Все інше в житті - сім'я, діти, родичі, нація, раса, культура, людство, - є для людини ОТОЧЕННЯМ в якому вона живе, є орієнтирами, базою, допомогою, підтримкою, шляхом, школою, для СВОЄЇ ПЕРСОНАЛЬНОЇ БОЖЕСТВЕННОЇ МІСІЇ.

На рівні "САМ" твориться пошук власної життєвої місії і евлюціонує свідомість.

2. СІМ’Я

Сім’я має два крила – сім’я, в якій людина народжується і сім’я, яку людина створює одружуючись. Перша сім’я дана людині при народженні і незмінна, а друга – підвласна людині і може бути створена, або розрушена.

Сімейний "рівень" може бути яким завгодно з точки зору національності, бо найбільш важливим елементом цього рівня є любов у сім’ї. Найкраще якщо сім’я має одну національність – це упрощує відносини, стабілізує зв’язок поколінь, поглиблює надбання національної культури. Проте, над усім цим домінує любов у сім’ї, з наявністю якої всі щасливі, а з відсутністю -- ніяка національна одноякість не допоможе.

Для дитини, її національне походження дано без її участі і сприймається дитиною, як відчутття її персональної ДОЛІ, яку вона може розвивати і удосконалювати на рівні "САМ".

Для батьків, їх національність була дана їх батьками і є також незмінною до кінця життя. Можливо посвятити своє життя чужій нації і такі випадки не рідкі, але вони все-таки не є правилом, а виключенням із правила.

Таким чином для кожної людини, для кожного члена сім’ї, для кожного із батьків, для кожної окремої дитини, для КОЖНОЇ ЛЮДИНИ, існує своя персональна піраміда відносин, існує те саме правило, за яке найкраще сказав поет:

-- У кожного своя ДОЛЯ і СВІЙ шлях широкий! --

В сім’ї персональні долі її членів єднає любов.

 

3. РІДНЯ

Родичі є розширеною сім’єю. Родичі створюють додатковий рівень підтримки і стабільності в житті. Я до цього рівня відношу також близьких друзів, спілкування сімей, в не залежності від національного складу. Часто близькі друзі є ближчими і "ріднішими" ніж кровні родичі.

4. НАЦІЯ

Найбільш важливою функцію нації є те, що вона єдуховним джерелом енергій з якого людина отримує свою культуру, з якого вона все життя черпає своє натхнення, духовну наснагу, стабільність життя поколінь в часі. Нація має свою історію, мову, територію, напрацьовану віками культуру. Всі митці, письменники, композитори, вчені, завжди мали той чи інший національний початок, без якого творчісь, напевно, взагалі неможлива. Надбання національної культури ведуть до своєрідної національної духовності, до відмінного від інших народів Способу Життя.

Без належності до етнічного народу людина може відчувати себе "загубленою", не здатною до повноцінного розвитку, до творчих початків. Цей стан найбільш сильно проявляється в першому поколінні емігрантів, або при відсутності інших форм національної належності, як громадянської. Такий стан людини добре освітлений літературою. Цей можливий стан людини дуже активно культивується націоналістами, проповідувачами "чистих" національних спільностей. На Україні – це є концепції, наприклад, "арійського" походження українців, віра в генетичний зв’язок українців з наслідством Трипільців, Скифів, Готів, і т.д. Ці погляди перетворюються в ідеології на базі яких формується Українська Ідея. Тому дуже важливо оцінити правомірність таких ідеологій, їх дійсність, іх істинність? Я сам є проповідником подібної ідеології, яку я назвав Оріянством.

На мою думку всі ці ідеології є обмежені ВНУТРІШНІМ станом розвитку Української нації і не дають більш ширшого розуміння життя на рівні "ЛЮДСТВО". Такими їх і треба сприймати. Це ідеології для внутрішнього вжитку, для розвитку національної єдності. Ці ідеології є корисними в цьому розумінні, бо вони є шляхом до бажаної національної єдності. Вони не є шляхом до світового признання, до рівня "людство" в вищеприверденій "піраміді відносин".

 

5. ЛЮДСТВО

Це єдиний рівень, який для всіх людей світу є той самий і незмінний.

Вище від НАЦІОНАЛЬНИХ надбань культури стоять ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ надбання!

Ті із людей, які піднялися вище національного, досягли загальнолюдського рівня. Наприклад, Шекспір є англійським драматургом, але його талант піднявся і став загальнолюдським надбанням. Лев Толстой є російським письменником, але його твори є загальнолюдським надбанням. Петро Чайськовський є українським композитором, але його музика є загальнолюдським надбанням.

Витоки творчості є національними, але надбання = досягнення творчості можуть бути на рівні національному або на вищому рівні -- загальнолюдському! Тут є дуже важлива думка, яка постійно забувається, замовчується р’яними поборниками "шовіністичної" Української Ідеї. Думка така –

Національне є основою для національного рівня розвитку, але
Загальнолюдське – є основою для цивілізації Землі!

Відношення національного до загальнолюдського має складний характер. Нас, як було означено, цікавить питання наскільки важливим є збереження національного коріння і передача його дітям?

Як не дивно, відповідю на це питання є досвід розвитку Америки. Геній Американської системи в тому, що "загальнолюдські" надбання стали тут "національними" надбаннями – злились докупи! Особливо для людей із змішаними національними коренями. Етнична частина життя тут існує, і досить явно, але вона існує в складній комбінації "національних" цінностей і "загальнолюдських" цінностей. Ці складові доповнюють одна одну. Етнична частина тут існує на своєму рівні спілкувань, глобальність яких описана вище, але загальнолюдська частина є розвинута в нову концепцію "американської національності", яка для багатьох є заміною етничної національності, цілком задовільною для цілей щасливого життя.


* * *
Для мене, як для емігранта із складним етничним складом сім’ї, відірванності від рідні, життям поза межами України – моєї Батьківщини, оцінка мого буття і змісту життя дуже важлива. Я хочу знайти розуміння моїх життєвих шляхів, мою долю. Я хочу зрозуміти мою місію життя, - мій персональний шлях, який дав мені Бог! Результати моїх роздумів на приведені вище темивідтворені в моїх інтернетних сторінках:

http://www.mykola.com
http://www.kolos.com
http://www.trypillia.com
http://www.holodomor.org

Кожна із цих сторінок несе свою творчу задачу. Кожна посвячена Україні. Кожна є бажанням знайти відповідь на специфічне питання, яке мене хвилює. Звичайно, що тільки завдяки тому, що я живу в Америці, я можу дозволити собі таку примху – мати 5-ть власних сторінок персонального плану. Я тільки можу сказати тут, що без Української культури, яка сидить в мені від народження, я б не зміг це зробити. Для кого я це роблю? Я роблю це в першу чергу для СЕБЕ, для свого власного задоволення, для пошуків СВОЄЇ ПЕРСОНАЛЬНОЇ БОЖЕСТВЕННОЇ МІСІЇ.

 

КІНЕЦЬ

Микола Пономаренко
28-го травня 7512-го (2004) року
Virginia, USA