Юрій Кобзенко

Таємна мова кобзарів

 

Дніпро

2016

 


 

     Цей тлумачний словник – спроба розгадати зміст слів таємної мови українських лірників та шаповалів через корені дієслів мови Святого Письма, як те вчинене у словниках: «Матір мов», «Словообіг Планети» і «Мова єдина».

 

ï ï ï

 

     Книга Юрія Кобзенка «Матір мов. Тлумачення слів широкого вжитку» - оригінальний, несподіваний приклад розгляду слів Святого Письма.

     Кожна людина, що свідомо проживає і творчо ставиться до свого життя, залишає після себе в пам’яті нащадків значну частину себе в цьому світі, в світі, що продовжує вдосконалюватися, збагачуючи природу Всесвіту, в якому не останнє місце займає здатність людей через застосування Слова спілкуватися між собою, як в сучасному, так і через багато років після свого життя.

     Людина стала людиною, коли стала говорити, коли взяла Слово і слово це  було від Бога.

     Автор запропонував нам прийняти участь у подорожі в часі, просторі та колу осіб. Він пропонує нам замислитись над сутністю Слова, його корінням та течією.  Мудрість пращурів, що творили Слово – ще і в тому, що в Слово вкладена філософія буття і розуміння  цієї філософії виникає і супроводжує нас на сторінках цієї енциклопедичної книги. Поступово систематизуючи гігантський масив фактичного матеріалу, автор опрацював проблему багатовимірності мови Святого Письма, розтлумачив по кореням цієї мови понад 4000 (зараз більше 7000, Ю.К.) слів, котрі ми вживаємо не завжди замислюючись про справжнє їх значення, або доречність застосування їх зараз. 

     Жанр цієї книги особливий і є не тільки словниковий, енциклопедичний, скільки філософсько-пізнавальний, виховний характер.

     Подорожуючи до витоків джерела Слова, до джерела Прамови, пізнаєш Світ таким, яким він створений був Творцем, без якихось перекручень та домислів людей.

     На нашу думку, книга написана для широкого кола читачів, для спеціалістів з вивчення мови та літератури, для молоді та студентів і являє собою правильний дороговказ для пізнання, навчання та визначення Природи навколо нас.

     Маємо надію на те, що автор не зупиниться на досягнутому і буде надалі працювати у вибраному напрямку дослідження слова та мови Святого Письма.

 

      З побажанням успіху!

                                                              Криворізький економічний інститут.

                                                                         Завідуючий кафедрою

                                                               української та іноземних мов,

                                                               професор, доктор педагогічних наук

                                                               Скидан Сергій Олександрович.

 

 

 

 

 

à à à

 

     Слово (Мова) ще в найсивішу давнину виявило себе як найуніверсальніша форма і Буття, і свідомості людини. Наголошую – найуніверсальніша! бо ще на зорі розвитку людства було розуміння, що мова (слово) – не тільки оболонка (форма), а й знак думки.

     Незаперечною аксіомою є те, що мова є своєрідним генетичним кодом нації, складовою частиною і засобом творення національної культури. Світова наука має аргументовані докази того, що українська мова є одна з найстаріших і найяскравіших мов за своєю мелодійністю та виразністю.

     Книга Ю. Кобзенка «Матір мов. Тлумачення слів широкого вжитку» (перше видання, 2009 р. Ю.К.) є спробою розшифрувати по кореням мови Святого Письма значення слів, які ми використовуємо щодня, не замислюючись. Подорож у країну Слова дивовижна і потребує багато зусиль. І тому дуже добре, що це словникове видання допоможе розтлумачити справжній зміст слів: Україна, Русь, Київ тощо (2500 слів).

     Доцільно було б розширити поданий словник більшою кількістю слів.

     Дана книга розрахована і стане багатим  матеріалом не тільки для філологів, але й для учнів та студентів, тих, кому не байдужа доля мови.

 

 

                                                            Старший викладач кафедри

                                                            української та іноземних мов

                                                            Криворізького  економічного інституту

                                                            Київського національного

                                                            економічного університету

                                                            ім. В. Гетьмана.

                                                                            Сафонова І. Г.

 

 

Скорочення

 

* - корінь: дієслова, слова, або слово мови Святого Письма.

\ - літера «алеф», читається, як наш апостроф (’).

/ - літера «айн», читається, як наш апостроф (’), а іноді чуємо «Г, або Ґ».

(а) – афікс (префікс, суфікс…).

абх. - абхазька мова.

амг. – амгарит, (ефіопська мова).

анг. – англійська мова.

арб. – арабська мова.

біл. –  білоруська мова.

вір. -  вірменська мова.

ВТССУМ, - великий тлумачний словник сучасної української мови.

гол. – голландська (нідерландська?) мова.

грз. - грузинська мова.

грц. - грецька мова.

двн. – давнє.

д.інд. – давньоіндійський.

дцс – дивись це слово.

д.5г. – дощечка № 5, «г» з Велесової Книги.

івр. - мова Дітей Ізраїля, - іврит.

їдиш – ашкеназійська мова.

інф. – інфінітив.

ісп. - іспанська мова.

кзх. – казахська мова.

кит. – китайська.

к-т. – кримсько - татарська мова.

лад. – ладино, (мова сефардів).

лат. – латинська мова.

лит. - литовське.

міст. - містичне.

млд. – молдовська мова.

МП – московський патріархат.

напр. – наприклад.

нім. – німецька мова.

рзм. – розмовне. А що це таке, - неологізм?

рос. - російська мова та усілякі «ізискі» С-Пб.

рум. – румунська.

сем. – семітське, - і арабська, й іврит, та ін.

скнд. - скандінавське.

слов. – так у синодальному перекладі МП, - «словянське».

слім. – словник слів з іноземних мов.

стмулш – словник таємної мови українських лірників та шаповалів.

снск. – санскрит, (мова Рігведи).

ТБ – телебачення, телевізор.

угр. - угорська мова.

фєня - кримінальний сленг? Ненормативний, чи літературний іврит?

фр. - французька мова.

циг. –циганська мова.

ц-с. – церковно - слов’янська мова.

чук. – чукотська.

ччн. – чеченська мова.

швд. – шведська.

 

Ю. К. - Юрій Кобзенко.

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

     Переважна більшість слів, котрі нам подають у словниках іншомовних слів, як: англійські, грецькі, латинські, німецькі, французькі, або ж так звана фєня - насправді мають корені дієслів тисячолітньої давнини, котрі набагато точніше, цікавіше, зрозуміло і просто пояснюють зміст.

     Ми в Україні теж користуємось сучасними конструкціями слів, запозичених у інших народів і подаються тут вони для порівняння, або ж підтвердження їхнього походження від коренів мови Святого Письма. Земля - тісна місцина. Давайте домовимося, що за точку відліку візьмемо біблійне: «Було: вся земля, - мова одна, а слова-речі, єдине», Біблія, 11:1, Вавилон.

     І так звані «чисто українські» слова при дослідженні виявляються складеними з двох, чи трьох біблійних коренів, а то й ціле речення. Мети розібратися з усіма словами не було (несила те одній людині), але початок є, - тож, не зайве буде й вам, знати хоч трішечки про ту мову.

     В ній 22 літери і всі приголосні. Голосних літер немає, а звуки є.

     Приголосна літера називається іцурзапор, перекривання (повітря).

     Голосні звуки називаються *тнуа, (в арб., харакат) – рух (видих). Наша наука називає їх голосівками, чи огласовками. При написанні вони зображуються окремими позначками: в початковому навчанні, Священних текстах, та у словниках, іноді в поезії. У всіх інших випадках без голосівок - лише приголосними. Тому не варто дуже перейматися тим – яким має бути голосний звук. Це ми бачимо й на прикладі нашої мови, коли У = О в прикметниках русь (ч. р.) та роССія (ж.р., - розпорошена, розсіяна), бо в тій же арабській всього три знаки для голосних «а», «у», «и», а вам же чутиметься й «е» замість «а», чи «і». Те ж «и-і» може чутися як «у» (рос. БайконУр, кзх. БайконЫр), чи: расіЙЙа (головна). Це дрібниці для Сходу, а для інших дуже незвично. Для порівняння з Заходом, візьміть: Румунія, Румыния, Romania. Яка голосна буде найправильнішою? А тут весь набір арабських голосівок.

     Часткову відсутність голосних ми бачимо на Балканах - Црна гора, а не Чорна, вірменське прізвище Мкртчян, а не Макаренко, грузинська ріка Мткварі, а не Кура (де «ва» переходить в «у»). В грузинське слово мцваді (якби ми його так вживали, а не шашлик), хоч одну голосну та й додали б. Маємо без голосних і серб. ПРСТ – перст, ВРХ – верх, у чехів це: prst, vrch, krk шия, карк, vlk вовк, рос. волк . Та й своє маємо: «Кс-кс-кс!», «Шш-ш!..», «Тс-с!..». 

     Найнесприйнятнішим для вас буде те, що пояснення походження слова подається коренем слова (далі позначатимемо його зірочкою, *): - трьома, чи двома приголосними літерами, але така особливість східного письма. Розглянемо приклад:

     Біблійний корінь *С.Т.Р. має такі значення: - приховане, схов, оберіг, таїна, удар, ляпас тощо. «Пережувавши» його у плині часу, в нашій мові маємо СТаРоста, СТоРож, СТРаж, СТаРий, СТРіха, СТРій, магіСТР, майСТеР, мініСТР, монСТР, іСТоРія, міСТеР, міСТеРія, менСТРуація, еСТеР, циСТеРна, СТеРва, СаТиРа, екСТРакт, проСТіР, або рос. аСТРахань, СТРоить, СТаРить, СТиРать, иСТеРика, СТРанный, СТРанник, иСТаРхов, чи маСТуРбація, СТРуна, або ж - коСТуР, екСТРім, СТРата, маГіСТРаль і, навіть мафія Коза - ноСТРа. Також імена та прізвища: євСТРатій, неСТоР, гуШТаРова (Баба-Ванга), куСТуРіца, маСТРатов, ноСТРадамус.

     Корінь має багато різновидів створених від основного. Так у арабів – близько 20 конструкцій дієслова (ц-с. глагол), але використовують зараз близько 15. Ізраїльтяни ж спростили граматику і, для широкого загалу, використовуються 7 конструкцій. Візьмемо за приклад той же *СТР: СаТаР, НіСТаР, СіТеР, СуТаР, ГіСТіР, ГуСТаР, ГіСТаТеР. Та ще у кожного з них - 27 відмінностей! Зразу важко зрозуміти. Вивчати треба.

     Подивимось на корінь слова штора, *ШТР, який означає і: оберігати, поліція, жіночий статевий орган, де маємо ще й перехід «С» в «Ш». В арб. *ШТР штора, (ШТоРа). Захист, оберіг від сонця, опадів тощо. Чи *ЛВВ супровід, оберіг, котрий маємо у нашому слові Львів. Ми забули чомусь, - щонайперше ЛьВіВські стіни були валом (тут корінь бачимо у зворотному прочитанні, LVV = WL, вол-стріт), оберегом для людей, а вже потім предметом романтичних байок про братів Левів.

     Для Сходу - норма слова написані двома літерами (наприклад ЛД), прочитати як: ЛаДа, ЛаДо, ЛюДина (слова наводжу наші). Щоправда *ЛД тлумачиться нашим словом народження (де в сучасному слові «наРоДження» маємо *РД). Усе інше афікси: префікси, суфікси… Як бачите й українське слово «народження» має «*» і там. Просто при переході в українську дещо змінилось, той *РД означає спускати(-ся), спадати. Говорять же іноді жінки: «Пустила я тебе у білий світ» (спустила додолу, навприсядки ставши, щоби задіяти земну гравітацію).

     А ще в давніх мовах є літери, котрих чомусь немає в нашій абетці - це «алеф» (позначатимемо тут знаком « \ ») і нагадує вона свастику, що в рекламнонаглядному вигляді художники доводять зображення до «Х». Відмова від цієї літери (вона має містичне значення початку) була втратою і для світогляду нашого народу, на його місце й значення у Всесвіті, бо на вишивках і писанках те часто стрічається. В деяких випадках ми її вимовляємо, як апостроф.

     Є літера «айн», схожа на наше «У», позначимо те знаком « / » . Майже всі підручники, призначені для нас, наполягають що ці літери лише підставка для голосівок, але вони є і мають своє звучання. «Алеф» схожий на те, коли ви вдихнули перед стогоном, а потім, видихаючи, перекрили горло начебто вирішуючи – стогнати, чи ні. Чи не тому арабський зміст нашого «мова», має значення, - «горло»? А от «айн» ви проштовхуєте стискаючи горло (здавлений стогін). Іноді цей звук нам чується дещо схожим на «гх». У саудійців те схоже на звук при витягуванні чобота з багнюки, товкача з картопляного пюре, або звук, що супроводжує виливання рідини з перекинутої пляшки тощо. Зазвичай він породжує голосівку «а» Магріб = Маарів, та в поєднанні з деякими приголосними те «а» змінюється на «е». Наприклад вітання: «\ассалам /алайкум» з голосівкою «а», чуємо, як «…алейкум».

     Літери Б, П, Кх, мовою Святого Письма, читаються з таким звуком на початку й посеред слова, а наприкінці - обов’язково як звук В, Ф, Х. Посеред слова можуть читатись обидва варіанти. Вони так і називаються: бет-вет, пей-фей, каф-хаф. Приклад зміни звучання бачимо у слові, що у нас означає дике = wild = feld = поле, П = Ф = W= F. З цього бачимо, що й «Дике Поле», - щось на кшталт: «мокра вода», «масна олія», тощо. Правильніше було би: «Безлюдне», «Первісне».

     Схожий на «в» дифтонг «ваув», як білоруське «ў» у слові Паўліна, а ми кажемо Павло, Павлина, але і його, інколи, для зручності будемо вважати за «в».

     Літеру «куф» вважатимемо за звук «к», а схожі за звучанням (для нас) «тав» і «тет», - за «т». Варто знати, що є й арб. «та-марбута», котра надає слову змісту жіночого роду і схожа, у написанні, з арб. «Га», - додаються дві крапки зверху, як у «ї». Тобто маємо: Т = Г = h. На зауваження, що при написанні тієї літери друг-араб не поставив крапки, я почув, що: «Те не відіграє ніякої значної ролі…»

     Знак що ми залучили до нашої абетки з мови Мойсея - це літера «шін, або сін», такий же тризуб (ш), але інколи «ш», а іноді «с». Бачив колись на будинку дві таблички: «проспект» і «проШпект». Та й пошта, грз. посте, рос. почта.

     Літеру «самех», вважатимемо за «с». В арабській мові є слова, що мають літеру, яка до ізраїльтян переходить звуком схожим на «ц», хоч, на мій погляд, доцільніше було б «самех». Так арб. миср = біблійному міцрайм (Єгипет). Інколи бачимо, як «с» переходить в «ш» арб. СН = *ШН (зуб).

     Особливу плутанину дають нам літери «гей» і «ґімель». Де гей – це озвучений видих, схожий на наш лагідний, «г», а у народів Сходу, ми його інколи й не чуємо. В російській вимові звук «г» у нашому звучанні, їхня наука визнає лише в деяких винятках «южно-руССкого ґовора», наприклад: «ага» та інколи «бог». З іноземних мов та забутих, або кимось заборонених, звук «г» переводять у «х», або «Ґ». Таке слово з мови Святого Письма «га-спа-дін», а нім. «гер» пишуть з «Ґ», хоч пісню співають «хава нагіле» та кажуть «хахол». В оригіналі у всіх тих словах літера «г», лат. «h», а не «Ґ» та «Х». Іноді вона й не «h» а звичайне «а», - haleluya = алілуйа.

     Є іще літера – звук Ґімель (Ґ) твердий, Ґава, Ґанок, Ґрати, Ґринджоли. Маємо й переходи Г = К: ґроб = короб, тарГани = тараКани. Не завжди вказував я у транскрипції коренів літеру «гей», щоби не було ще більшої плутанини бо на неї й «наші» ізраїльтяни не завжди звертають увагу. Та іноді й «айн» позначав як «г» або «гх». Особливості вимови потрібні при вивченні тієї мови, а тут не та мета. Також можемо переконатися, що Г = h = s = г, а останнє схоже ще й на «ч».

     Для російської мови, зазвичай, звук літери «гей» перекладають як «х». Наприклад Аллах замість Аллаг. Це спотворює назву Творця, надаючи змісту: міражу, діри, порожнечі та є третім смертним гріхом в Ісламі. Або ха-хол, замість га-хол (назва Птаха-Фенікса, у нас Жар-Птах) та, порівнявши наше «вага» з рос. вес, бачимо перехід Г = С (h = S), тобто іще й G = нашому «C», а рукописне «г» - те, що повернуте «s». Різні літери в корені можуть мати один і той же зміст: Ш = С = З = Ц = Ч = Ж, Ч = Т, чапля = цапля, москвич = московіт, Т = Д, койот = анг. coyod, К = Г = Х = Й = Ж = J = G, жабры = зябра.

     Бачимо, що літера «Й» переходить в інші мови і як «Ж», так і в «Х», Яків-Жакоб, Дон(-гуан, -жуан, -хуан), або ж Юрій- Юрась-Юріс-Йурій-Йорік-Хорхе (Ксеркс?)-Йежі, Йіржі-Георг(ій)-Гога-Гоша-Ґьоґ-Джирджис-Джордж-Дйордь-Доржо-Й’ор-Ор-Оруел-Оріль-Урі, Зорге, зміст один. Спостерігаємо й перетворення Й = Ж = ДЖ = Д, в словах: дупа, жопа (жюпе), йофа. У нас кажуть не «з’їж», а «здіж», Ї = Йі = ДЖ. А ще є в ЕСЮФ (енциклопедичний словник юного філолога), що іноді й «Г» (у рос. транскрипції «Х») переходить в «С» (волоХатий = волоСатий, поХмурий = рос. паСмурный), h = s (рукописне «г», нагадує перевернуте «s» та, ще й до «ч» близьке), грц. hepta, снск. Sеpta, укр. сім, а *ШБТ субота. Або ж анг. the = це, арб. Зе, та ц-с. «се». Тоді й став зрозумілим ланцюжок: кнесет (*КНС) = Чингіз = князь = конунг = кьонінг = king, g = h = s. Перехід «М» в «Н» і навпаки, - наше Нюрнберг виявляється німецьким Nuremberg, симфонія = sinfonia, Миколай = Ніколай, саНскрит = saMskrta, Ахін = Юхим, Едем = Еден, а у «condom» наші люди замінили К = Г, М = Н. Є й перехід «С» в «Й» Ніколай = Nikolas (Міклош?), С = J = Ж, або Ф = Х, фура = хура.

     Цікаві перетворення звуку «Т» у різних мовах. В арб. СаЎР, біблійне ШоР, чули ми й: савр, тор(-о), тур, тавр, тавор, фавор і все те - самець корови – бугай, віл. Де основою *ПР бик. Перехід З = Ц = С, можемо спостерігати, звернувшись до інших мов. Так Зігмунд Фрейд, у нім. Sigmund Freud. Та ще й звук У = Й. Замислившись над походженням слів «батир», «богатир», можемо вийти на складові «ба’аль» владика, бог та «тор» образ. Де побачимо злиття «Л» з «Т», як альвеольних та Т = Г, що спостерігаємо в арабській, сприймаючи його і, як t = h, тобто, - наше «Х», але горлове.

     Конструкція з одних і тих же літер русЬкої (головної) мови киян – хананської (дцс), означатиме різне, чи зовсім протилежне. Так *ТФЛ може означати молитва, а може й прокльони, *ХСД милосердя, або ганьба. Здається, що від *ТФЛ маємо і назву Тбілісі (Тифліс) і Мелітополя.

     Повернемось до того (котре особливо збиває з пантелику), що двома-трьома приголосними пояснюється зміст чималенького нашого слова. Наприклад: - маємо від *РД, - Йорданія, борода, град, груди, юродивий, Гордон, не виключено, що й Новгород. Повірте, воно так! А от науковець Григорій Туберт з Єрусалиму пішов іще далі. У своїй книзі «Наши корни» він доводить, що є дієслова ОДНОЛІТЕРНІ – *Б (в), *М (з, із), *Л (в, до, чи рос. к), *Г (це, цей), *Ў (і, +), *К (таке, той), *Ш (що, те що, коли). Маємо схоже і в нашій мові, як: з, в. Адже оте «З» означає сполучення, поєднаннячимось), - дію. Бо і саме слово *ДВР слово, річ при Д = Т може означати «ТВоРити», а це вже дія, тобто – дієслово. Як бачите – просто «слово» та «дієслово», якось поєднуються в один зміст і тлумачать розуміння виразу, що на початку творіння було слово. Тобто ТВоРилося словом. Звернувшись до ц-с., де дієслово називається «глагол», а *ГЛГЛ хвиля, кучері – виходимо на хвильову будову Всесвіту: радіохвилі, рентгенівське випромінювання, спіралі галактик, фотони…

     Ще один з прикладів, де маємо єдність змісту слова й речі, - корінь з трьох літер *СФР, або *СПР, де П = Ф та має значення:  книга і розповідь, але і його можемо розікласти на *СФ вуста, мова, *ПР творити. Читав у мовознавиці Зої Рожченко, з київського університету, про походження козацьких прізвищ, так там згадувалось і «Супрун». Воно теж від *СФР рахувати, книга. Скарбничий? Перегукується воно змістом і зі словом «бухгалтер», де нім. бух = книга.

     Звернув якось увагу, що араб вимовляє звук «Ф», хоч у тім слові написана  «Т», - подібне до вимови в анг. th. Знов таки, - *СФР = *СТР, а це вже тлумачення того, що «книга - схов інформації». Див. *СТР. Є різні рівні прочитання Святого Письма: прямий, натяк, імена та секрет (таїна, Божа). У школі цьому не навчали. Мав приклад зі словом «Росія», котре я попрохав арабського студента мені розтлумачити. До цього він і не припускав, що - це, рідне йому, арб. Ра\СіЙЙа головна. Як бачите, - з одним «С», але 2 «Й».

     Зовсім не обов’язково прочитати все зразу, ваша особистість не сприйме всього, бо побачите, що вас не так навчали. Якщо ж чогось не зрозуміли, - нічого в тому страшного немає.

 

                   Скорочення

 

зп. - лірники (Західне Поділля, Гнатюк)

сп. - лірники (Східне Поділля, Боржковський)

ш. - новоропські шаповали (Николайчик)

гл. - галицькі лірники (Студзинський за Гнатюком)

ул. - українські лірники (Студзинський за Гнатюком)

г. - галицькі лірники (словник Горбача)

 

     Саме слово «лірник» може бути від їдиш «лерн» навчати, чи, таки від *Л\оР світити, пояснювати, тлумачити (просвітянин?), а от «шаповал» нагадує *СФа уста, *\аЛ Бог (Божі вуста?). Все те ми знаємо, як «кобзар», котре розкладається на *Ко той що, *БСРа звістка. Такий ото зміст слова «басурман» дає мова Святого Письма. Пророк?

     Враховуючи те, що подальше тлумачення додається до, вже існуючого словника - то, спочатку йде слово, котре пропонують вищеозначені автори, скорочення та його переклад, а далі вже наводжу коментарі на свій розсуд у відповідності до коренів мови Мойсея, тощо, позначаючи їх (#) решіткою.

     Щоправда, є й такі слова, котрі несила розтлумачити, чи трішки переінакшені. Вони не виділені жирним шрифтом і залишаються в тому вигляді, що й були, наприклад:

     МАНЕЙСЬКИЙ, - сп. наш.

     МАНИЦЯ, - г. сп. мати; маниці, - зп. мати; оманиця, - г. мати.

     МАНЬКИ, - зп. ми; манько, - зп. ул. сп. я.

     МАНЬОК, - ш. кіт (див. мотень).

     МАНЬЧИТИ, - г. мати.

     МАНЬЧИТИ, - г. минати.

Чи  таке, як НАПРАВОШИТИ, - сп. виправити.

  (Ю.К.).

 

А

 

     #Тут «А» може бути, як артикль «Га» це. Таке ми бачимо в абхазів, де: баня, - абаня, магазин, - амагазин… Див. єврейські мови, фєня.

 

      АВЛИДА, г. сп. корова; явлид, гавлид - г. сп. віл, бик; явлидиня; сп. теля; гавлидка; г. зп. корова; гавлита, г. корова; гавлидя, явлидиня, г. теля; гавлидьї, зп. теля; гавлиста - г. зп. товар; алида - ш. коров’яча шерсть.

#Є арабське «Ўалід», той хто народжує, батько. Воно перегукуються за змістом з Велесом (Баал, Ваал), що має вигляд *ПР корова, бугай, від котрого й: імператор, Перун, Фараон.

     АВЛИДИННИК, сп. пастух. Див. авлида.

     АВРИДИТИ, г. сп. брехати.

#Часом не від  *ЎРД ружа? Адже у багатьох рожевіють щічки від брехні. Це не стосується політиків, які можуть, не червоніючи, брехати годину, дві… та телебачення, котре вважається еталоном брехні. 

     АКРУША, ш. хліб (див. кунсо).

#Маємо *К те що, *Р\Ш голов(-а, -не). Воно й «хліб усьому голова»…Якщо ж візьмемо *КРС живіт, С = Ш, - то згадаємо, що й «живіт» має значення, - «життя». 

     АЛЮШНИК, г. сп. оселедець.

#Від *ЛШН язик? Щоправда, збирачі не вказують, - про який «оселедець» ідеться, а для українців це має значення. Див. султан, чуб-оселедець. 

     АЛЬМО, г. сп. молоко; галімо, гаїмо, - г. зп. молоко.

#Є *\аЛМ замовкати, німіти. А таки немовлята німіють, взявши до рота… Див. молоко, молозиво, сіся, циця. Щоправда, якщо дуже холодного хильнути, - то й дорослий оніміє. Від цього кореня, ще й *ЛМЛМ лопотати, бурчати. Один британський вчений довів, що лише українці мають ген, котрий сприяє вживанню молока чоловіками. У інших народів у чоловіків від нього бурчить у животі. Див. ген, гаплогрупа.  

     АНДРУС, г. зп. брат; яндрус - г. сп. брат.

#Маємо *НДРШ потрібний, Ш = С. Й таки, - правда, адже, одне дитя, - сирота.

     АНДРУСКА, г. зп. сестра; яндруска - г. сп. сестра. Див. андрус.

     АРБУТКА, див. гарбут.

#Тут якраз бачимо, що А = Га, бо далі: гарбут, гарбатка - г. гуска; арбутка - г. сп. гуска. Часом не від *РБ вельможа, поважний? Адже гуси так і ходять, неквапом, поважно. 

     АРНАК - г. зп. когут, півень; арначка - зп. г. курка (див. ворнак).

#Щось воно у зворотньому прочитанні нагадує «канарейку», котре можна розікласти на: *Ка те що, *Н\аР просвіта. Світанкове?  Щоправда чимало науковців вважають за дурницю, спробу читати з іншого боку, але на Сході так і читають. Той же В. Курінський наводить приклад слів форма-морфема, що має корені ФРМ-МРФ і мені трапилося: БРШ-ШРБ, що означає «юшка», а у нас «борщ», Ш = Щ. А ще *РНа означає, - спів. Ну воно спів і збігається з «півень».

     АРТИХА, див. гартиха.

#Маємо */аР світло, вогонь, багаття, *ТоХа усередині, а гартиха - зп. гл. сп. горілка; (г)артиха, гериха - г. горілка.

     АРТЮХ, ш. віл (див. авлида).

#Пригадавши, що вола вважали божеством, - то *\аР світло, сяйво (святе?), а закінчення може бути *ЙГ, - скорочена назва бога (пригадайте Яхве).  

     АТІРА, ш. земля (див. терига).

#Щось тут латинське «терра» пригадалося та «територія», і *Т\Р обійти, оточити. Місце для мандрів?

     АХВЕС - ш. Бог, церква, ікони (Див. Хвесь - сп. Бог; клюса - сп. церква, бараї - сп. ікони).

#Перекручене «Яхве»? Іноді чуємо Єгова, а насправді воно *ЙГоЎа, Г = Х, У =  В?

     АШОХА, ашоха, - ш. каша (див. лекша).

#Є *ШХоКа мелений, тертий, товчений. В тисячоліттях мандрів та відстаней, звучання могло ледь змінитися.    

 

Б

 

     #Літери «В», «Б», «П», «Ф», - губні й у різних мовах можуть замінювати одна одну. А іноді й «Т» сюди приєднується. Для прикладу: Тодор-Федір; Смірнов-Smirnoff,  «ДНІПР» у зворотньому, - «рафінад», тощо.

     БАГЛАЙКА, баглайка, - зп. губа;  балайка, - г. гриб; баглаї - г. зп. гриби.

#Маємо *ҐЛа/ розкриватися, *ҐЛа розгортатися, *ҐЛа\Й виріз, декольте та *ГЛа оголити.  

     БАКЛУН, баклун - г. сп. тютюн; (див. матлан).

#Від *ПК витік, П = Б, *ПҐа/ чорт, Сатана, *\Ль сила?

     БАЛАЙКА, сп. губа, див. баглайка.

     БАЛЮЖНИК, - г. гній (див. гнойошник, осняк).

#Є *ПЛШ пронизувати (шкіру?), П = Б, та *ЛуШ місиво. Останнє нагадує нам слово «калюжа».

     БАРАЇ, сп. ікони. (див. ахвес).

#Може від *БаР чистий, не осквернений, чи *БРа\ вирубувати (тесати)? А ще є *БР/ творити. Творець?

     БАРВАТ, - зп. волосся, кожух (див. бармус, немкінья).

#Бачимо в словниках *ПаРВа шуба.  Теж, - вовна, волосся? Буває й внутрішнє і назовні.

     БАРЛУДЖИТИ, - г. орати; барлиджити - зп. орати.

#Часом не з двох слів воно: *ПР бугай, П = Б, *ЛуШ місити? Тобто, - перемішувати землю, - стерню підспід.

     БАРЛИДЖНИК, - зп. плуг; барлшиджник - г. плуг. Див. бардлижити.

     БАРМУС, - сп. шуба, кожух (див. барват, немкінья).

#Маємо *ПаРВА кожух, шуба, а ще *ПРМ дірка, розпороте. Всіляка одіж буває у різних народів.

     БАСАТЬ, - ш. різати (див. махличити, махлич - сп. ніж).

#Є *ПСа смуга, клапоть.  Воно й «махлич» сюди підійде, бо *ХЛК ділити, наділяти, правити і *ХЛЦ знімати (шкіру?), Ц = Ч. 

     БАСТІЙ, - зп. отець, батько; батій, - г. батько.

#Від *СТ лити. Той хто залив?

     БАТІЙ, - сп. ба; г. батько.

#Є *БЙТ сімя, родина, народ. Тут іще й «сімя» має подвійне значення, - як «насіння». А ще слово «батько» може бути від кореня, що означає, - «протикати».

     БАТУЗ. - г. зп. москаль; ботуз, - ш. солдат (див. бецак, бікуцель, ґорґоль).

#Близьке воно за звучанням до *ПТШ молот(-ок), П = Б, Ш = С = З та *ПТТ дрібнити, кришити, бо кінцеву «Т», ашкенази вимовляють, як «С». Може й ви чули, як замість «молодец», говорять: «Молоток!». Тож зрозуміло тепер і вираз: «Відмолотили».

     БАТУЗНИК, - г. зп. ул. сп. мотузка. Забатузитись, - сп. повіситися. забатузяний - сп. зав’язаний.

#Це зараз ми звикли, що молоток з дерев’яною ручкою, яка встромляється, а були часи, що його таки прив’язували.

     БАХТІЙ, бахтій - г. сп. тесть.

#Від *ПХТ меншовартісне, зменшувати, нарізати? А таки тр’а й посаг доньці дати і в порівнянні з батьком нареченого… меншу «вагу» має бо, зазвичай, - дівчата «розлітаються» з рідного гніздечка.

     БЕНИТИ, бен(н)ити - г. зп. курити; банити, - г. сп. курити.

#Те що ми бачимо, *Б/а бульбашки, бульбитись, клубочитись, виявляється найближчим, по звучанню, до нашої вимови слова «бог». Йому ж і кадять завжди.

     БЕННИК, - г. зп. дзиґар, папіроска (див. матлійка).

#Ну «папіроска», - ще зрозуміло (див. бенити). А з якого боку тут дзиґар (годинник)? Крутиться мов дим? Щоправда, трапляється – й з гармати стріляють у певний час. Маємо *СіГ покидьки, відходи, С = ДЗ, *\оР світло, вогонь.  Та, й «матлійка» цікаві складові має: *МТ смерть, *\Ль сила.

     БЕТЛЯТИ, - г. бути; бетліти, - зп. бути; бетляти, - сп. бути; забетлятись - сп. забути.

#Цікаве тлумачення слова «буття»… Від *лаВо\ прибувати, у минулому часі *Б\Ти я прибув, В = Б. Є й *БТЛа марнота, ницість… А що ж воно, - наше буття?

     БЕЦАК, - г. сп. солдат (див. бікуцель, ґорґуль).

#Від *ПЦа/ рана, П = Б, чи *ПЦа звільнювати, тебе, та приклад того, як «а/» вчувається нам звуком Г = К ?

     БЗИКА, - г. зп. пасіка; язичник, - г. зп. вулик (див. мілясниця, мілясник).

#Тут приклад того, як у різних краях вимовляються та сприймаються звуки, Б = П, З = С. Щоправда, саме слово «пасіка», може бути від *ПСК відривати, розділяти? Розділяти щільники, мед, бджіл, рої?

     БІВЖЕ, - г. сп. уже.

#Причину появи, ні цього, а ні наступного, - я не знаю. Десь у мороці історії пояснення, як і лемківське «СЯ», що ставлять спереду, а не наприкінці.

     БІВІН, - сп. зп. він; бівона, бівоно, - зп. вона, воно; бівони, - зп. вони.

     БІГУРАЇ, зп. бігти; біг урати, - г. бігти.

     #Можливо, що воно рідне *НаГаР стрімке, течія,потік,  бистрина та *МаГіР хуткий, стрімголовий, *МаГР квапити(-ся). А літера «Б», як і «М» губна, - то й зливаються.

     БІЄМУ, сп. йому. Див. пояснення до «бівже».

     БІКУТА, - зп. палиця; бікута, - г. зп. палиця, патик; біштур(а), обруток.

#Мабуть від *КТа/ відрізане, відрубане?

     БІКОСТУР, - г. палиця, патик.

#Знехтувавши афіксами, маємо *СТР бити. Є такий спортивний снаряд, - «бита».

     БІКУЦЕЛЬ, - зп. гл. г. поліцай (див. бецак, ґорґуль).

#Схоже воно на *КСС гризти, СС = Ц, *\Ль сила та *КЦа наділяти. Наділений силою влади?

     БІКУЦЕЛЬНИКИ, - зп. поліція г. поліція (див. шуліція). Див. бікуцель.

     БІКУЦИЯ, - г. зп. в’язниця (див. лямос).

#Є *БКх плакати.

     БІЛЮГА, - г. редька.

#Часом не про внутрішній колір ідеться?

     БІМИ, - сп. ми; бітвій, - г. сп. твій; біти, - сп. ти; бітому, - зп. чому; біцей, - г. сп. цей; бішо бі там? - сп. що там? Біяк, - г. зп. як.

#З того ж ряду, що і «бівже»?

     БІШТУРА, біштура, - зп. палиця. Див. бікостур.

     БЛИЗІМНО, - г. зп. близько (див. кублизько).

#Тут, хіба-що вказати на визначення: *Ку те, той, та,  що. В інших варіантах маємо: *Ка, Ке, Ки, Кі.

     БОРЩУ ЗАПАРИТИ, - г. фундувати випивку (див. козу звеселять).

#Ну, й ми маємо вирази, що вживаємо замість «пити спиртне». Останнє з них: «Накрити галявину». А є арб. ШРБ юшка (у звороньому прочитанні,- «борщ»), хлебтати.

     БОСИВНИЙ, - г. зп. гл. сп. босий.

     БОТЕНЬ, - г. сп. борщ; ботинь, - зп. борщ.

#І не второпаєш, - чи «ботень» від буряка, чи навпаки?  Щоправда є *БТН живіт, вигин. Перше може означати й «життя», бо воно й Біблія починається словом *БРШТ, що вельми нагадує наше «борщ», - початок, перше, основне. А що за борщ, без буряка? Див. борщ.

     БОТНЯК, ботняк, - г. зп. ул. сп. буряк (див. кремед)

     БОТУЗ, див. батуз.

     БРАМОШНИЦЯ, - г. зп. брама.

     БУДАВКА, будавка, - г. зп. голка; будавчити - г. зп. шити.

#Маємо *ДВК зв’язувати, поєднувати, клеїти, а «бу»… Місцева орнаменталістика?

     БУКВАСКИЙ, - г. зп. квасний.

#Хоч і так зрозуміле, а є  *КВШ маринувати. Див. овоч.

     БУКША, - г. сп. кваша, бувшій, - г. зп. біб; букшійка, - зп. фасоля (див. гавришник).

     БУРАВІНЬ, - буравінь, - г. овес (див. чухлій).

#«Равінь» дещо нагадує *РаВі/а вологу пору року (Казали про овес: «Посій мене в грязь, - буду мов князь»), а «чухлій» *ШУ/аЛь овес, якщо Ч = Щ, Х = А (пор. Ханна = Анна). 

     БУРБИЛЬ, бурбіль - г. сп. ячмінь; бурвінь, - г. зп. ячмінь.

#Може тут підійде *ПаРВа кожух, волосся, П = Б = В.  Адже у ячменю вістюки добрячі.

     БУРВЕТА, - г. зп. верета.

#Маємо *РВа/ те що має прямокутну форму. Ну, рядно (верета), воно таке.

     БУРДАСИ, - ш. штани (див. насіки).

#Є *РТШ розірване, Т = Д, Ш = С. Так штани і є, - розірвана довга сорочка та зшита в холоші.

     БУТЕЛЬБУХ, - г. чарка, склянка (див. жоклія).

#Слово «бутель» (ємність для рідини) і ми вживаємо, а от «бух»... Може *ПХа твій рот?

     БУХТАВКА, - г. зп. булка.

#Таки знайшов *ХТЎКх нарізане, Ў = В.

     БУЦИЙ, - г. п’яний (див. укираний).

#Ну, вживаємо і ми, - «забецаний». Від *БоЦ болото, багнюка?

     БУЧМАКИ, - зп. г. черевики.

#Щось воно нагадало «башмаки»…

     БУШНО, - г. зп. вино.

#Може тут складова, *ШНа сон? Щоправда маємо схоже *ПШа/ вчиняти злочин, бунт, спричиняти збитки.

 

В

 

     ВАЛОТ,  валта, - г. кінь.

#Може від */аЛа забиратися, підійматися? Чи *\аЛ сила? Воно і Єдиноріг, як бог, - має вигляд коня. А от *БЛТ означає, - випуклий.

     ВАНДЗИРИТИ, вандзирить - зп. ш. везти, вести.

#Маємо *ЗаРа/ поширювати. Див. вандзорити.

     ВАНДЗОРИТИ, вандзорити - сп. водити, г. возити, нести, водити.

     ВАРНАГА, - сп. курка; варначка - ш. курка. Див. арнак.

     ВДЕЛЬЧИТИСЬ, - г. втопитися.

#Є *БДЛ відділяти(-ся), Б = В,  і *ПТЛь скрутити,звивина, вигин, П = Ф = В. Тож, - від судоми, чи у виру на звивинах потоку?

     ВЕЛІЯ, велий - г. зп. велике; велій, -а, -е (див. гальомий).

#Тут *Ве в, на, */аЛЙа підійматися, здійматися. Те, що вище, високе?

     ВЕСЛО, весло, - зп. гл., веслюко, віслюко, - сп. г. зп. гл. яблуко (див. вислаки), веслюшниця, - сп. яблуня, веслюя - г. сп. солома (див. вислюга, мислюга).

#Від *БЗ здобич? Лазили ми хлопчаками за чужими яблуками, та й солому для домашніх потреб тр’а було красти на колгоспних полях.  Чи від *БШЛ стигле, дозріле, Б = В, Ш = С? Адже яблука дозволялося їсти лиш на Спасівку, коли вже дозріли, а солома – ознака дозрілого збіжжя.  

     ВИВАНДЗИРИТИ, - зп. вивезти, вивести; вивандзирувати, - зп. виводити; вивандзорити, - сп. вивести; повандзорник, - сп. поводир; (ви/пере)вандзорити, (ви/пере)вандзирити, (ви/пере)вандзирувати, - г. (ви/пере)везти; перевандзирник, - г. пором. Див. вандзирити.

     ВИДЕРМОНИТИ, - зп. Видерти.

#Маємо *БДР тріпати, Б = В, *МНа часточка.

     ВИЗІТАТИ, - сп. випросити; (ви)зітати, - г. (ви)просити.

#Від *ЗЙТ олива і наше «олія» та «єлей», а рос. «масло». Чули мабуть: «Умаслить»? Адже, щоби дали, - тр’а чемно попросити. Тут і «чемно» від *ШМН смалець, жир. Щоправда «просити», може бути від *ПРШ пояснювати, тлумачити, Ш = С. Те ж «Дай!» може бути поясненням від *ДаЙ достатньо. Навіть «проХати», вказує на те, що Х = С.

     ВИКОГОНИТИ, - г. вигнати; викургонити, - зп. вигнати.

#Зазвичай таке могло статися, коли позбавляли даху над головою, є */аНН хмара. Під хмарне небо? А от «викургонити» вже схоже на інше, *КРа/ відірвати (від родини, громади). Літеру «айн» (а/) наші вуха можуть сприймати, як «Г».

     ВИЛЯКСАТИ, - г. зп. ул. сп. вилізти.

#Тут бачимо *ЛеКх іди, та *Се/ просуватись. Хоч можливий і варіант, що КС = С = З, тоді *ЛЗ вихилятися. А вилізання на те й схоже.

     ВИСЛАКИ, - ш. яблука (див. весло, веслюка)

     ВИСЛЮГА, - зп. солома (див. веслюя); вислюжник, -  зп. капелюх

     ВИЮХТИТИ, - г. зп. гл. вийняти.

#Є *ХТТ колупати. Виколупувати?

     ВІДДОНИТИ, - г. зп. віддати (див. віддякнути).

     ВІДДЯКНУТИ, - г. зп. віддати.

#Маємо *ТеН дай! Інфінітив *ЛаТеТ давати.

     ВІДКАПЛОНИТИ, відкапчити, відкап(л)онити, - г. зп. відімкнути.

#Є *КВЛ зв’язувати. Розв’язати?

     ВІДОЙМИТИ, - г. відібрати.

#Що ж тут таємного, - віднімання?

     ВІД’ЯПЕРИТИ, - г. зп. відібрати. Див. в’яперити.

     ВІСЛЮЖНИЦЯ, - веслюшниця, - г. зп. яблуня. Див. весло.

     ВІХРО, - зп. ул. сп. ш. г. сіно.

#Є *ПХР обпалене (сонцем, спекою?), П = Ф = В та *БХР дозріле, Б = В.

     ВКЛЕВИТИ, - г. взути (див. в’яперити).

#Від *ЛБа серцевина, Б = В, чи *КЛіПа шкаралупа, лушпиння, П = Ф = В?

     ВЛІПАТИ, - сп. Дивитись.

#Щось воно «кліпати, лупати» нагадує. Префікси різні бувають.

     ВЛІПУШНИЙ, - сп. зрячий. Див. вліпати.

     ВОВЧАК (пиво), див. головчак.

#Від */оВШ  пліснява, дріжджі, Ш = Ч?

     ВОЗМОННИК, - г. візник, віз (див. котінь).

#Мабуть таки воно від «воза»?

     ВОКСИК, (ліс), див. оксим.

#Маємо близьке *КЦа рубати, тесати, Ц = С.

     ВОЛИТИ, - сп. хотіть. Див. воліти.

     ВОЛІТИ, - г. зп. хотіти; волити, воїти, -  г. хотіти ; муньковолю, сп. я хочу. Див. волити.

#Воно і в мові їдиш є таке слово, з тим же змістом.

     ВОЛОТ, - г. осел; волот, - зп. сп. ш. кінь; волотиха, - г. зп. кобила, волотиця, г. сп. кобила. Див. валот.

     ВОПАРАТ, - г. ризи;  г. фелон (див. обрут).

#Маємо *ПРД розділятися, *ПРТ особливість.  Стосовно «фелона», - то є *ПЛа\ див(-о, -ний), *ПЛХ прорізати.

     ВОРНАЧКА, варнага - г. курка (див. арнак), г. качка (див. сапавка)

     ВОСТОРКА, - сп. дорога; вострока, восторка - г. дорога (див. острока).

#Тут маємо злиття *СТР бити, і *ТРК дорога, стукати. Битий шлях?

     ВОХКМІРА, - зп. вісім.

#Маємо заміну Х = З = С. А «СК», чи «КС», - до нас переходить як «С». Те ж спостерігаємо і в лат. де h = s. Подивіться як змінюється англійське «сер» у німців. Гер? Г = Х.

     ВОШАРНИК, - г. зп. купець.

#Від */аШиР багач?

     ВОШУТ, - г. ліс (див. оксім).

#Дерево від */еЦ, Ц = Ч = Ш, а закінчення «Т» - ознака множини.

     ВПУЛИТЬ, впулить, - ш. купити (див. опулити).

#В різних мовах слова можуть означати зовсім інше, але це на перший погляд. Так «оволодіти Світом», єврейською звучить і, як, - «купити весь світ» (там цей корінь *КоНе купляти). Тільки «купівля» і є «оволодіння», котре має корінь *Ба/аЛ. Нам те відоме, як «Ваал».

     ВСЕНЬКИ, - г. все (див. всяцки).

#Це, як і нижче, - дещо переінакшені слова.

     ВСЕСЬКИ, - сп. всі. Див. всеньки.

     ВСНОПИТИ, - г. зп. гл. втопити.

#Є *НоФ бризкати, кропити, Ф = П.

     ВСТИЧУВАТИ, - г. сп. вставати.

#Від *ТуС літати? Адже літати, - підійматися.

     ВСКИЧУВАТИ, піти, тікати, див. скітити.

     ВСЯЦКИ, - г. зп. все (див. всеньки)

     ВХЕЗИТИСЯ, див. хизити.

#Якщо з артиклем «Г», - *ГЦе\ фекалії, Ц = З.

     ВЯПЕРИТИ, - зп. г. взяти; зп. взути (чоботи на ноги). Див. від’яперити. #Ну, зміст «взяти», піддається розумінню через #ПРД розділяти, Д = Т. А з якого боку тут «взування»?

     ВЯХРО, - див. віхро

 

Г, Ґ

     

     *Інколи ця літера «Г» виступає всього лиш в ролі артикля зі змістом «Це».

 

     ГАВЛИД, - гавлидка, гавлидя, гавлиста. Див. авлида

     ГАВРИШ, - г. зп. гл. сп. горох, гавришник, - г. сп. біб (див. букшій), гавришниця,  г. сп. квасоля.

#Є *Га артикль, *РХ м’який, пухнастий, *\аРХ довгий (стрючок?), Га-РХ. Як новонароджене ягнятко, таке значення й імені Рахель. Є ще *ГаРаХа винюхування. Натяк? А літера «О», - те що й дифтонг «Ў», котрий ми чуємо, як «В».

     ГАЛАСТЬ, - ш. сіль (див. галусть).

#Може *ГаЛа те що, *СТ витікати? Витоки сечі? Та й, увесь наш слиз має солоний смак. 

     ҐАЛБИН, - г. жовтий.

#Є *Ґа/Л бридке, *ПНа гузно (мед. анус), П = Б. Може тому й називають «голубими» любителів міжчоловікових стосунків.

     ГАЛІМО, - див. альмо.

     ГАЛІНЕЦЬ, курібник, - г. карбованець (див. скітельник).

#Часом не від *ЛіНа ночівля? Адже не скрізь пускали, та ще й годували. Інколи і до корчми заходили. Там купляли поїсти. Бо і в «курібнику» та «карбованці», *РБ означає багато. Багатство?

     ГАЛУСТЬ, галасть, - г. зп. гл. сп. сіль. Див. галасть.

     ГАЛЬМО, - ш. молоко (див. альмо).

     ГАЛЬОМИЙ, - г. зп. сп. високий, великий; (глубокий ні).

#І не лише це слово, а й імена: Олег, Оля, Уля, Юля,  від */аЛа здійматись, підносити, над, на.  Не знаючи цього ми вважаємо, що слово «могила» - це яма. Насправді ж воно, - *Ма/иЛ верх, вершинка.

     ГАЛЬОМИЙ НАКАЧИТЕЛЬ, - г. сп. становий пристав.

#Звичайний зверхник. Адже «силовики» - це представники влади, Закону. Див. гальомий.

     ГАРБАТ,  г. зп. гусак; гарбатка, - зп. гуска; гарбатьї, - зп. гуси; гарбатя, - г. гуся.

#Часом не від *РБ вельможа, поважний? Адже гуси так і ходять, неквапом, поважно. 

     ГАРБУТ,  гарбатка, - г. гуска; арбутка, - г. сп. гуска. Див. (г-)арбат.

     ГАРДА, гардиман, - ш. горілка (див. гертиха).

#Від *КаРТу/а здригатися, смикатись, К = Г. Схоже маємо у грузинів, «курдзені» виноград. Та й *РД спадати, теж недалеко за змістом.

     ГАРДУВАТИ, - сп. їхати (див. ярдувати).

#Може *ЙРД спускатися? Див. гарда.

     ГАРТИХА, зп. гл. сп. горілка; (г)артиха, Герина, - г. горілка.

#Маємо */аР світло, вогонь, багаття, *ТоХа усередині, та перегукується з балканським ракія, та кавказьким арак.

     ГЕРТИШНИК, - г. сп. шинкар. Див. гертиха.

     ГИРКИМНИЙ, - г. зп. гіркий.

#Є *РК слина. Гіркота викликає бажання плювати.

     ГЛАДА, лавда - г. голова; главда - г. зп. голова.

#Те, що гладять?

     ГНОЙОШНИК, - г. зп. гній (див. балюжник, осняк).

     ГОВИРДАТЬ, - ш. говорити.

#Перекручене, - «говорити»?.

     ГОЛОВЧАК, - г. зп. пиво; вовчак, - г. сп. пиво. #Від *ГаЛа те, */оВШ  пліснява, дріжджі, Ш = Ч?

     ГОМЕРЛЯС, - ш. цукор і мед (омелясник, - сп. цукор, міляс - сп. мед).

     ГОМИЛЯС, - г. зп. цукор; омелясник, омиляс, - г. цукор.

#Від *МаЛу\а насичуватися? Воно й десерт наприкінці трапези подають, як підтвердження насиченості. Та й, щоби заглушити голод, - достатньо чогось солоденького вжити.

     ГОРАТИ, угурати, - г. дати, давати (див. дякати).

#Почувся якось мені такий вираз по ТБ, про збирання сіна. Ну не орють же його? Маємо ж відіменникові дієслова; рука - ручкатись; сніг - сніжити, дзвін - дзвонити, тощо. Є й *ГРР гористість. Копичитись? Та *ҐРР тягати. Знаємо слово, - згортати, згрібати.

     ҐОРҐУЛЬ, - г. зп. жовнір, солдат, вояк, жандарм (див. бецак, бікуцель).

#Гергель, так називала моя сусідка гусей з наростом на носі біля лоба. Маємо *ГР гора, *ГЛа кругле, підвишення. Так воно у «служивих» зверху, якась гулька та і є.

     ГРІВОШИТИ, дулити, - г. гріти, грівошитися, - зп. гл. грітися.

#Маємо арабське *ХР гаряче, пекуче (від нього хер, хрін), *В/Ш сморід, *БуШ сушити, Б =В. Ну… особливо, коли онучі сушити.

     ГЕЦ, - г. єврей; ґециха, - г. єврейка. Див. ґудзь.

     ҐУД, - г. ш. єврей (див. гудзь).

#Взагалі-то, слово «єврей» означає, - переходити, а *ЙГЎД – це вже «юдей». Ми давно вже замінили його на переклад: Бого(-дист, -люб, -слав, -мол, -рад). А в Росії бачимо: Юд(-аєв, -ашкін, -енич, -ін…).

     ҐУДЗЬ, - г. сп. єврей; гудзівка, - г. сп. єврейка; ґудзик, - г. зп. єврейчик; гудзеня, - г. сп. єврейченя.

#Це слово створилося від «йгуд» у жіночому роді, - «йгудит». Кінцеве «Т» ашкеназійці вимовляють, як «С». Див. жид.

     ҐУДЛАЙ, ґудлай - г. зп. єврей; ґудлайка, - г. зп. єврейка; ґудлаїк, - г. зп. єврейчик. Див. гуд, жид.

 

Д

 

     ДВЕНЯ ХОБНІ, - г. копійка.

#Чули ми про «кебаб», що в перекладі означає, - нарубане, в словниках - це *КхБВ. Але я бачив монети, схожі на продовгуватий листочок з котрого  й ложечку можна зробити, а *КФ ложка. Були такі монети, - «полушка». То, може це, «пів-ложки»?

     ДВІНИЙ, - зп. другий, двіня, - зп. два; двіня дікуна, - зп. двадцять.

#Основа схожа на англ. two, а є *ДЎа два, і циг. дуй два. Маємо в арб. ТЎа\иМ двійко, близнюки, Т =Д, Ў = В. Див. близнюки, числа.

     ДЕЙНИЦЯ, - г. криниця (див. сужник).

#Від *ТНН вологе, вкрите мулом?

     ДЕКАН, - ш. десять. Див. дікуна.

     ДЕЛЮШНИК, - г. сп. пором (див. вивандзирити). Див. делька.

     ДЕЛЬКА, - г. зп. сп. вода; вдельчитись, - сп. утонути; дейка, - г. вода (див. суга). Див. делюшник, дельман, дильма.

     ДЕЛЬМАН, - г. став (див. стичинь).

#Є у словнику *ДЛЙ водолій, Ь = И = Й. Мабуть воно рідне й словам делька та делюшник.

     ДЕРГОМИТИ, г. зп. молоти; дергун, - зп. млин.

#Воно з того, що і в їдиш ДРК стукати, бити та *ДРКх дорога, К = Г = Х. Порівняй з друкаркою.

     ДЕРГУНИЦЯ, г. сп. млин. Див. дергомити.

     ДЕРМОНИТИ, - г. зп. гл. сп. рвати, дерти; дермонка, деромка, - г. зп. гл. сп. діра.

#Від *РМа кидати, метати, стріляти?

     ДИКОНА, див. декан, дікуна.

     ДИЛЬМА, - г. зп. ріка; Дильман, - зп. Дністер. Див. делька.

     ДІВИРА, - зп. дев’ять.

     ДІГОНЧИК, - сп. десятський.

#Знов бачимо, як з мови в мову «Г» переходить в Х = С, чи лат. «С». Див. дікуна.

     ДІКОНЧИК, дікунчик, - г. десятник. Див. дігончик, дікуна.

     ДІКУНА, дикона, - зп. десять; дікунка, - зп. десятка, дікунник, - зп. десятник.

#Літера «каф» перейшла до латини, як «С». Тільки у мові Мойсея вона пишеться дзеркально повернута, - розрив ліворуч. От і маємо «децина». Див. декан.

     ДОКОГОНИТИ, - г. догнати; докургонити, - зп. сп. дігнати.

#Відкинемо афікси і бачимо основу «гнати».

     ДОСАДОМКА, - г. сп. досада.

#Без афіксів та прикрість приводить до *ШД чорт, Ш = С.

     ДОСЛЯКАТИСЯ, - г. діждатися.

#Від *СЛК покидати, сконати? Кожен чекає на своє…

     ДУЛЕНИЙ, дулясний, - г. теплий (див. загрівошний).

#Маємо *ТЛЛ покривати. Та *ГаТаЛа  обікласти. Сприяє утепленню.

     ДУЛИТИ, - г. зп. гл. гріти, горіти. Див. дулений.

     ДУЛІБИ, - г. зп. гарбузи.

     ДУЛЯС, - зп. гл. г. паливо. дуляс, дулясник, - г. вогонь; дулясити, - г. сп. палити, горіти, дулясний, - зп. сп. теплий, дулясник, - сп. вогонь, дулясник, -  ш. самовар (дуляснык, - сп. вогонь, дулясити, - сп. палити, горіти, дулясний, - сп. теплий). Див. дулений.

     ДУХМОРНИЙ, - г. сильний.

#Від *ТоХ середина, нутро? Т = Д. Та *МР пан, чи *МРЙ спротив, упертість, наполегливість.

     ДУХОМКА, - г. душа;  зп. ул. сп. душа.

#Від *ТоХ середина, нутро? Т = Д.

      ДЯКАТИ, - г. зп. давати, дякнути, - г. зп. дати (див. горати).

      ДЯХНИТИ, - г. сп. дати; отдяхнити, - сп. оддати.

#Бачимо, що К = Х. Див. дякати. А ще є *ДГГ линяти. Стрічалося й таке, коли чув, що хтось, комусь «віддячив»: «Ну і, настільки полиняв?»

 

Є

 

     ЄПИТЬ, - г. сп. єсть; єпіть - зп. є, єсть.

#Перегукується воно з анг. yes, та *ЙеШ з подібним змістом, чи *ЙБУ\ імпортувати, Б = П.

     ЄПІТИ, - г. коштувати. Див. єпить.

     ЄРЧИТЬ, - ш. їхати (гардувати).

#Може й від *РЦ бігти, Ц = Ч. Пересування. Див. гардувати.

 

Ж

 

     ЖОКЛІЯ, - г. сп. чарка (див. бутельбух).

#Знаємо ми й «цикл» і «шекель», котрі від кореня, що має зміст, - «кругле». А *КЛі посуд здавна круглий. – хоч глиняний, чи металевий.

     ЖУКЛІЙКА, - г. зп. склянка, шуфлійка, - г. пляшка, склянка; жуклійник, - зп. коваль; жуклійниці, -зп. кузня, (див. ковізник), жуклійниця,  г. кузня,  див. жоклія, ковізниця. Див. жоклія.

 

З

 

     З’ЯПЕРУВАТИ, - г. зп. збирати (сметану з молока).

#Від *ПРД розділяти, Д = Т?

     ЗАБАТУЗИТИ, - г. зп. зав’язати; забатузитись, - г. повіситися (див. повіхтомитись).

#Мабуть і «бутуз» - це опецькувате маля з «перев’язочками?».

     ЗАБЕТЛІТИ, - зп. забути; забетляти(ся), - г. забути(ся).

#Від  *ПТЛ плести, скручувати, П = Б, закрутився?

     ЗАГРІВОШНИЙ, - г. теплий (див. дулений).

     ЗАДУЛИТИ, - г. зп. запалити. Див. дулити.

     ЗАДУХОМИТИ, задухомити - г. зп. задушити. Див. духомка.

     ЗАКАПЛОНИТИ, - г. зп. гл. сп. замкнути; закапчити - г. зп. замкнути; закаплонник, - г. зп. сп. ключ, замок; закаплонниця, - г. зп. сп. колодка, клямка, скриня за каплунить, - ш. замкнути (див. капошник).

#Від *КФ ступня, *КПЛ складати, охоплювати?

     ЗАКАТЛОНКА, - г. зп. скриня, сундук.

#Маємо *КТЛ стіна.

     ЗАКАТЛОХА, див. закатлонка.

     ЗАКУЛАТИ, - г. зп. гл. вбити.

#Вбити можна й заколовши. З того ж кореня й слово «кілер», де *КіЛа знищувати, *\Рсвітло. Знищувати світло в очах? Здається мені, що першим кілером став Адам, адже согрішивши – став смертним.

     ЗАКУРГОНИТИ, - зп. загнати.

#Є *КРа/ рвати (здобич?), *КРа/ литка, *КРГ добувати

     ЗАМІННИЦЯ, - г. зп. мітла; замінчити, зп. замести; замінчити, - г. замести, замітати (див. маскорник).

#Від *МНЦа перистий, пір’ястий? Ц = Ч.

     ЗАСТІЖМОРНИК, - г. зп. гл. стяжка; застіжморити, - г. застібнути; застіжморитися, - зп. застебнутись.

#Тут маємо «застіж» та *МР/а воло, рос. зоб. Аж до горла?

     ЗАХАРБНИК, - г. сп. мішок; захарбеля, - г. сп. мішок, торба (див. шінка, шенька), захарбут, - г. зп. тлумачок, клунок.

#Воно тут і «загребти» (до лантуха), і «захребетне», підійде. 

     ЗАЧИПОРИТИ, - зп. зачінати.

#Пригадалося арабське *СФР нуль, С = Ц = Ч, Ф = П. З нуля?

      ЗВЕРТІЙ, - г. сп. пояс, вуж, гадюка.

#Вони таки вертляві, а пояс  теж завертали (обкручували).

     ЗІВРО, - г. сп. відро (див. токарка, токарник).

#А таки З = Ц, В = Б. От і маємо, - «цебро». Щоправда є й *Зе це, *Б/Р ємність для рідини (криниця).

      ЗІКОРИТИ, позичати, див. позікорити.

#Маємо *ЗКК нужда, нестатки, злидні.

      ЗІКРА, - г. зп. гл. сп. очі; зікро, - г. око; зікро, - г. зп. гл. сп. вікно.

#Від  *ЗГР розсівати світло?

      ЗІТАТИ, зітати, - г. зп. сп. просити, говорити, мовити; шатар зітати - зп. мовити молитву; зітати шатер - сп. молитися Богу (див. кантити).

#Тут «шатар» від *ШТР стерегти, охороняти. Оберіг? А *ЗоТ мале, дрібниця. Молитва й справді, - дрібниця, але …

      ЗІТКО, - зп. гл. сп. жито.

#Хіба-що з урахуванням, що З = Ж.

      ЗІТНИК, - г. урядник; зітеїк, - зп. урядник (див. скеретник).

#Може від «стан», - становий? С = З. Є *СТН протидіяти.

      ЗІТОМИТИ, - г. сп. жити (див. кирдимити).

#Є *СТМ невизначеність, взагалі та *ЗЙТ олива, олія. Жиріти?

      ЗЛОБУСЬКАТИ, - г. сп. зловити.

#Від *ЛіФ волокно, Ф = П = Б? Тенета?

      ЗНАХТИТИ, - зп. знайти; (з)пахтити, - г. (з)найти.

#Від *ХТа згрібати та *НХТ опуститися?

     ЗРУТИТИ, - г. зп. ул. сп. скинути.

     ЗШМУРІТИ, - г. здуріти.

#Від «шмурдяка» де *ШМуР цідити дріжджі з вина, *ДаКа давити?

 

Й

 

     ЙОНИЙ, - зп. один, перший.

#Пригадаймо: уна, уні. Воно має *\Н крихта, дещиця, порція, міра. А літера «алеф» (\), інколи вимовляється, як «Й».

     ЙОНУС, - г. сп. син; (див. юниц), йонуска, - г. сп. донька (див. юнчиця). #Маємо *ЙНК смоктати, ссавець. Немовля. У мові Мойсея літеру «Каф» пишуть, як ми «С», тільки розрив ліворуч.

     ЙОРИЙ, іорий, - г. ш. зп. гл. сп. старий. йориста, іоруста, - г. староста,

користь, - г. зп. старість; короста, - зп. староста; йоруста, - сп. староста

йоруха, йора, - г. зп. старуха, стара пані (див. киврійка).

#Якщо від *ЙРа стріляти… Тобто, - час пристрелити? Бо й «киврійка» може бути від *КВР гроб

     ЙОРШИНА, - зп. старшина (див. яршина).

#Якщо від *ЙРШа спадок, спадковість

 

К

 

     #Вивчаючи побудову слів, стикаємося з тим, що літера «К» частенько виконує роль афікса й означає: те (той), що (хто), таке як… Приклад тому українські прізвища з «Ко», чи у зворотному прочитанні: аК, уК… Іноді при переході з однієї мови в іншу: К = Г = Х. 

     КАВРЕЙ, - ш. пан (див. каврій), каврій, - г. сп. пан; киврій, - г. зп. пан; ґаврій, - г. пан; каврійка, - г. сп. пані; киврійка, - г. сп. зп. пані, панна; дивкиврійка, ґавріїха, - г. пані; для докладності говорять: трепела киврійка, - зп. панна (молода пані); кив рійка, - г. старуха, стара пані (див. йоруха).

#Цьому звертанню є подібне у мові Святого Письма *ГВР шановний, пан. До жінки, - *ГВеРеТ, Г = К. А ми маємо Говерлу.

     КАДРО, - сп. прядиво, - г. коноплі.

#Маємо *ТРФ терзати, а *КуТНа льон, бавовна. Т = Д. 

     КАЛІПНИЙ, - г. зп. ул. сп. сліпий.

#Від *ЛБН біле? Більмо?

     КАЛУВЕРНИЙ, - ш. чорний.

#Маємо */еВР Захід.

     КАЛУГА, - зп. блоха; калута, - г. блоха.

#Є *КЛГ легкість. А хто каже, що вона важка? 

     КАЛУЗЬКА, -  ш. гумно.

#Місце де молотять. Якщо конем та… по колу.

     КАМЕХА, - г. зп. гл. шапка; камуха - сп. шапка.

#Якщо *КМа/ прив’язати, - то маємо й такі шапки.

     КАНАВКА, - ш. прядиво (див. кадро).

#Воно й «канва» мабуть від нього? Є *КНа стебло, галузка, *БКа/ розколоти, рощепити, Б = В.

     КАНТИТИ, - г. говорити (див. зітати).

#Схоже воно й на слово «ганити», котре від *ГаНаТ гудити. Стосовно ж того, що «зітати» тут вживають при піднесенні молитви, так у мові Мойсея слова «молитва» й «прокльони» пишуться одними й тими ж літерами. 

     КАНЯ, - г. сп. ш. шинок.

#Саме слово «шинок» має зміст, - «задуха», а от *КН гніздо. Є й *ХаНЙа стійбище, привал, зупинка, заспокоєння, К = Х. 

     КАПІЛІЯ, - г. сп. зп. шинок, корчма; капеля, - г. корчма, шинок (див. похазь).

#Нагадує це слово *КаБаЛа отримувати, П = Б, а враховуючи те,  що у нас воно порівнюється з потаємним, то й це місце порівняли з чародійством. Див. капела, каплиця, корчма.

     КАПОШНИК, - г. ключ (див. закаплонник)

     КАПТИТИ, - зп. казати. #Від *ПТТ базікати, теревенити? Див. ботать по фєнє, депутат.

    КАРАБЕЛЬКА, карабля, - г. ложка; караблі, - зп. ложка; карабельна, - сп. ложка; карабка, - ш. ложка (див. карабельна).

#Схоже воно й одно корінне зі словом «граблі» *РБ багато. Примноження, кількості та сили. 

    КАРАВІНЧИ, - г. зп. дівча; каравона, - г. зп. гл. сп. дівчина (див. раклі).

#Тут знов бачимо *РВ = РБ багато. Та й К = Ч. Порівняйте кесар, Цезар, Чезаре. Стосовно ж дівчини-каравони, тр’а порівняти слова: червоне, чарівне, чрево.

    КАРИҐА, - г. зп. дівчина.

#Від *Ра/а подруга? Тут вимова «/о» (літера «айн») чується нам, як «Г». От лиш, не зрозуміло, - чом у нас, на Заході, весь час на «Ґ» збиваються в словах, де й у європейських мовах щось схоже на «h»?

    КАТРАТИСЯ, - зп. ховатися; катраті, - сп. ховати. Покатрати, - сп. поховати; скатратись, - сп. сховатися; катруха, - ш. шапка (див. камуха); катрушник, - ш. шаповал.

#Ще один доказ того, що КС= СК = С та К = Х = С, як і h = s. Тоді маємо *СТР приховане, таємне, оберіг… Бо й цей словник, - таємна мова шаповалів.

     КАЧИТИ, - г. зп. гл. сп. сидіти; накачитель, - сп. начальник.

#Маємо *КаШе важке. Сідаємо, коли вже важко стояти й у начальника, - важка рука… Та, й качка ходить мов несила їй себе нести.

     КЕМИТАТИ, - г. сп. ночувати; кимати, кімати, - г. ночувати; кимати, кімати, кімарити, - г. спати; кимать, - ш. спати.

#Сон, - мов смерть, а *МТ смерть. Та й «кемарити», - арабське КМР вино. Теж на сон тягне.

     КЕМИТЬ, - сп. нічь; кеміть, - г. ніч; киміть, - г. зп. ніч; кеміти, - г. смеркати.

#Ніч, - для сну. Завмирати, а *МТ смерть.

     КЕПЕЛЬ, - ш. бриль, капелюх.

#Чули, що євреї носять «кіпу», англомовні «кепі», араби «кубу» і все те нагадує *КФ долоня, Ф = П = Б, = В, бо є ще й *КоВа/ каска, шолом.

     КЕРИТИ, - г. п’яничити, пити; керить, - ш. пити; кирити, - г. сп. пити. #Часом не від *КРа/ рвати. До блювоти?

     КЕРХ, - див. кирха.

#Цьому слову декілька пояснень можна знайти в інших розділах. Одне з них «черч», порівняйте з «чаплін». Враховуючи те, що слово, начебто німецьке, пригадаймо «рейх», що відповідне нашому «русь» і означає, - головне. Головна споруда? А так воно й було задумане. Щоправда не варто оминати й *КРХ лід, холод. Таки не піч… Див. рейх, Рим, ріг, русь…

     КЕТРЯК, - г. камінь (див. пітрус). #Тут східне ТРК стукати, подорожній. Маємо схоже: друк, дорога.

     КИВРІЙКА, - г. зп. старуха (див. йоруха). #Від *КВР гроб?

     КИДРО, - г. зп. прядиво. Див. кадро.

     КИЗІТАТИ, - г. благати, молитися. Див. зітати.

     КИКСАТИ, - г. плакати (див. пликсити).

#Від *КаШе тяжке, Ш = С?

     КИМАТИ, киміть, див. кемитати.

     КИНДИК, - г. зп. сп. рік.

#Гніздо Риби, адже *КН гніздо, *ДГ риба? Тут точка відліку, - сузір’я Риб, тому-що Наша Ера – з Дня Народження Ісуса (Чи Дня Обрізання?), а він, по гороскопу Риба.

     КИРАКА, - г. сп. п’яниця; укираний, - сп. п’яний; укираґа, - г. п’яниця. Див. керити.

     КИРДИМИТИ, - г. зп. жити; кирдимні, - зп. життя; кирдимний, - зп. кревний (кождий без різниці); кирдимний, - г. кревний, свояк; кирдимня, - г. життя.

#Народитися? Адже народження від *РД спадати, *\М мати, материк, матка. Випадати у цей світ. Це зараз лежачки народжують, а раніш, - навприсядки. Розлежуватися ніколи було, могли б і з’їсти… Звідси й «рід», «родина». 

     КИРИТИ, - див. керити

     КИРХА, - г. сп. зп. свиня; кірха, - ш. свиня; кирхуня, - г. сп. зп. порося; кирхушник, - г. зп. сп. карник, свинюшник, хлів (див. кулуйка).

#Тут, хіба-що К = Х, тоді на «хрюкання» схоже.

     КИРШУТИНА, - г. зп. солонина.

#Гадаю, що варто пригадати, як ми називаємо «h», - «аШ», «ейЧ», а вимовляємо, як «Х». Див. кирха.

     КИТО, - г. зп. сп. яйце; кіта, кіто - г. яйце; репсане кито, - сп. писанка.

#Нагадує *КД глек, Д = Т. Але є й значення, - «замкнутий простір».

     КІМАНЯ, - г. зп. спання; кімати, - зп. спати, ночувати. Див. щемить.

     КІМАРИТИ, - г. лежати.

#Маємо арабське КМР вино. Воно здатне покласти будь-кого.

     КЛАЩЕБКА, - ш. коробка.

#Нагадує «класти», а коробка для того й призначена.

     КЛЕВЕ, - г. добре; клеви, - зп. добре; клевий, - г. зп. гл. сп. добрий; клево, - г. сп. добре; неклевий, - сп. недобрий, злий; неклево, - сп. недобре.

#Тут є *ЛВ серце, від котрого, - «любе», «сердешне», а ще нагадує слово «хальва», - солодке, чи *ХЛВ молоко.

     КЛЕВИТИ, клевити, - г. зп. гл. порядкувати; (с)клевити, - г. (з)робити; клевотити, - г. сп. працювати.

#Від *КЛВ шити, метати? Чи *КЛуФ очищати, лупити, Ф = В?

     КЛИВЕНЬСЬКИЙ, - г. зп. ласкавий. Див. клеве.

     КЛИМТУР, - зп. ґульден; клімтур, - г. ґульден (ринський); - зп. німець, клімтур, - г. німець.

#Маємо *ГЛМ огортати, що відповідне змісту слова «золото», Г = К, а *ТоР намисто. До нього й чіпляли монети. А от «німець» (хоч воно й означає, - «знайшов»), як слово «германець», натякає на «Га-Романія». Ну… Велика Римська Імперія. 

     КЛІКСАТИ, - зп. плакати, кричати.

#Від *КЛС сором, насміхатися, КС = С, чи *КЛКх іди (геть!), *ГаЛКа\а уперіщити, шмагати батогом, *ЛКС убивати?

     КЛІМАТИ, - г. зп. гл. сп. красти; клімута, - г. зп. крадій, злодій; клімута, - г. сп. крадіжка; клімутник — г. сп. крадій, злодій.

#Є *ГЛМ стук, удар, Г = К. Кишенькові злодії таке практикують, - з одного боку ударяють, а з іншого витягують. Чи ударяють по замку, вікна вибивають. Воно й «стирити» від *СТР удар.  

     КЛЮЖИТИ, - г. стелити, - г. зп. сп. лежати, класти; клюжниці, - зп. підлога; поклюжитись - сп. лежати поклюжниця - сп. постіль, лавка.

#Від *ЙШН спати, Ж = Ш?

     КЛЮЖИТЬ, клюжить, - ш. красти (пор. клімати; клюжити).

#Є *ЛЙЦ насміхатися. Ц = Ч = Ж. А хто себе розумним відчуває, коли його обікрали?

     КЛЮСА, клюса, - г. зп. гл. сп. церква; клюснар, - г. зп. цвинтар; клюснарка, -  г. зп. каплиця.

#Маємо *КЛТ всотувати, вбирати. Кінцеву «Т» ашкенази вимовляють, як «С».

     КЛЮСНИК, -  г. сп. хрест (див. ставер).

#У слові *КЛГ знищення, кінець, літера «Г» у деяких мовах переходить у «С», пор: гер-сер. А от ставер… Це паля, на котру садили. Деякі джерела наполягають, що Ісуса не розіп’яли, а посадили на палю, чи прив’язали до стовпа (ганьби?)… Див. Ставрополь.

     КЛЬИКСАТИ, криксати, - г. кричати; г. плакати з криком.

#Дещо й нагадує наше «кричати» у малечій вимові. Бо те КС = С = h (ейЧ).

     КОВИРХИНА, - г. сметана; ковирхнина - зп. сметана.

#Щось воно «вершки» нагадує.

     КОВІЗНИК, - г. сп. коваль (див. жуклійник); ковізниця, - г. сп. кузня (див. жуклійниця).

#Десь я чув і про «ковача», що це, - коваль, а З = Ц = Ч.

     КОВІСТО, - г. зп. ул. сп. Тісто.

#Маємо *КВШ кваснина та *СТе текти, «С» та «Ш» зливаються. Воно й саме слово «тісто» має вигляд Те-СТе текти.

     КОВТИРНИЦЯ, - г. кувшин; ковтир, - г. ш. зп. сп. горнець; ковтурниця, - сп. глек (див. ковтир).

#Маємо *КТР кадити, диміти, а ще корона. Щось і макітра цей корінь має. 

     КОГОНИТИ, кургонити, - г. гонити.

     КОЗУ ЗВЕСЕЛЯТИ, - г. фундувати випивку (див. борщу запарити)

     КОЗУМ, - г. зп. розум, козумний, - г. зп. розумний.

#Від */ЦМ сут(-ність, -ь)?

     КОЛЬБА, - г. сп. повія, жінка легкої поведінки.

#Є *КЛВ пес, а *КЛБа, - його дружина.

     КОМРІЙ, - г. сп. черево.

#Є *КМР схил, арка, а ще, - приховувати плід у теплому, для визрівання.  Закруглене?

     КОНДІЙ, - г. пиріг (див. пундій).

#А ще є й «кнедлики» з тим же коренем КНД.

     КОНОПАЛКИ, - г. зп. коноплі (див. кадро).

     КОНТО? - сп. що це; аконтоль? - сп. а щож? конто(ль), сконд, бішо - г. що.

     КОПИЧИТИ, - зп. копати.

#Основа тут *КФ долоня, Ф = П, а *КПЦ нарубати, накришити, Ц = Ч.

     КОПСАНЯ, - г. сп. бійка, драка; копсати, - г. зп. копати, сапати.

#Від *КФЦ напасти, добитися, Ф = П?

     КОПУНИТИ, - г. копати (див. махлувати).

#Основа тут *КФ долоня, Ф = П. А от «махлувати» вже від *МКЛ палиця. І нею копають.

     КОРХ, - г. зп. гл. сп. піп; корхилиця, корхиля, - г. зп. попадя; корхиліта, -зп. попівські діти; корхиник, - г. сп. попович; корхиня, - г. сп. попадя; корхиня, - г. попович.

#Піп, як і Папа Римський,  від *Ба\Б ворота, воротар, П = Б, а от «корх» *КРКх  має значення: переплітати, зв’язувати, злучати, поєднувати. Щоправда є ще *КРХ лисий. Так це абат, ксьондз…  

     КОТИЛО, крутило, - г. колесо.

     КОТИНЬ, - г. санки; котінь, - г. зп. гл. сп. віз; котниця - г. зп. возівня.

     КОХТАВКА, - г. зп. кість.

#Від *ХТФ хапати, Ф = В?

     КОЧЕТ, - ш. піп (див. корх).

#У нас так називали ріжки на бортах човна, куди вставляли весла. А от *КШуТ хміль, Ш = Ч. Полюбляють причастя батюшки…

     КРАВАТКА, - г. повивач.

#Від *КРВ близьке, рідне?

     КРАСІМНИЙ, - г. зп. червоний; красімник, - г. зп. гарак: красінка, - г. сп. кров; красімка, - г. зп. кров: красінка, красімка, - г. черешня, ягода (див. стеблюк).

#Воно й «кершен» вишня, у нас кажуть «ягода» і *КРаШа цибуля порей, лушпинням котрої фарбують яйця на Паску. А ще *КРС живіт, що церковнослов’янською, - життя. Див. червоне, черевне, Хорс.

     КРЕМЕД, - г. буряк (див. ботняк).

#Від *РМТ підвищення? Адже буряк вилазить на поверхню.

     КРЕМЕЗ, - г. зп. часник; креміз, - г. часник (див. морзник).

#Є *РМЦ горіти, Ц = З. Пекучий?

     КРЕСО кресінноє, - ш. м’ясо; кресо плєноє, - ш. сало (пор. крісо, - м’ясо, пліний, - білий).

#Може це *РЦа бажане, жадане, Ц = С? Див. красімний.

     КРИКСАТИ, - сп. кричати.

#Тут є вже «крик».

     КРИХТИ, - г. зп. крупи.

     КРІМ, - г. зп. сп. гріх; крімоватий, - г. зп. грішний; крімішний, - г. сп. грішний.

#Від *ХРМ заборонене, як і «гарем»?

     КРІСО, - г. зп. гл. сп. м’ясо. сіводне крісо - сп. гижки. Див. кресо.

     КРУТИЛО, - сп. колесо.

     КУБАНОК, - г. зп. Джбанок.

# «Кубок» тут виглядає, та й… К = Ч = ДЖ?

     КУБЛИЗЬКО, - г. близько (див. близімно)

     КУБРАК, - г. зп. жебрак; кубрати, - г. зп. жебрати (див. кумси зітати, липетень).

#Воно й К = Х = Ж…

     КУВЕЗНО, кувезно, - ш. тяжко.

#Від *КВД важке. Ашкеназійці вимовляють кінцеве  «Т», як «С» та й З = ДЗ = Д.

     КУВЕСТІЯНИ, - г. сп. християни.

#Від *КВС баран, *КВіСа вівця? Агнець божий, пастир…

     КУВЕЧЕР, - г. зп. гл. сп. вечер.

     КУВИРХ, - г. зп. дах (верх?).

     КУВІЗНО, - г. зп. тяжко, важко. Див. кувезно.

     КУВІЗО, - г. зп. гл. залізо.

     КУГАН, - г. ш. циган (див. шандрак).

#Кесар = Цезар, К = Ц?

     КУГРА, - г. зп. ліра; куграчка, - зп. скрипка; ку грати, - г. зп. грати; куграчник, - зп. лірник, скрипник; кугратись, - г. сп. гратися; куграчка, - г. скрипка; куграчник, - г. скрипник; куграчник, - г. лірник (див. либіщак, липко).

#Кесар = Цезар, К = Ц? А стосовно другої літери, - то варто пригадати, що араби, кінцеву «Т» (та-марбута), пишуть, як «Г». І, на мої зауваження, сусіда-араб лиш махнув рукою, мов - звучання, одне й те ж. Тож маємо приблизне, - «цитра».

     КУДЕНЬ, - г. сп. день; кудинь, - г. зп. гл. день.

     КУДНІСЬ, (днесь?) - г. зп. сьогодні.

     КУДОМНИК, - ш. дзвін; кудовник, - г. сп. дзвін; кудон(ник), - г. дзвін; кудонити, - г. зп. гл. сп. дзвонити; кудонка, - г. ліра; кудонники; - зп. дзвони.

#Все воно схоже на *КД глек.

     КУДОРОВИЙ, - г. зп. здоровий (див. нетроняшний).

#Хіба-що розглянути варіант *ДР покоління, рід, */аВ основа. Адже хирляве не дає міцних нащадків.

     КУДРИПНИК, - г. зп. музикант.

#Є *ТРФ терзати. Т = Д, Ф = П. Струни?

     КУДУНІ, - г. дзвіночки. Див. кудомник.

#Від *КаД глек? Адже глечик теж дзвенить і дзвони на нього схожі.

     КУЗАВТРА, - г. зп. гл. сп. завтра.

     КУЗАД, - г. зп. зад.

     КУЛАТИ, копсати, - зп. гл. сп. бити; покулати, - г. зп. гл. побити

кулашник, - г. сп. стрілець; закулати, - сп. убити; покулати, - сп. Побити

кулашниця, - г. сп. рушниця (див. розкульниця).

#Маємо *КЛХ текти (пустити кров?), бо й «копса» схоже на *ПЦа/ рана, Ц = С, а *КіЛа знищувати, І = У.

     КУЛИГА, - г. зп. ш. торгова лавка (див. кутига).

#Від *КЛЙ інструмент, одежа, начиння… Всякий крам. А «кутига» має зміст, - замкнутого, обмеженого простору, об’єму.

     КУЛОПАТА, кулопата, - г. лопата

     КУЛУЙКА, - г. зп. стодола; кулуйник, - г. зп. хлів (див. кирхушник, лопотня, кулига)

     КУЛЬБАНОК, - г. коханець; кульбати, - г. сп. любити. Див. кольба.

     КУМАТ, - г. кусень, шмат; ку маток, - г. сп. зп. гл. шматок; куматочок, - г. сп. шматочок.

#Дивно, але «К» перейшло в «Ш»…

     КУМСА, - зп. гл. кумси зітати, - г. зп. жебрати, прошакувати.

#Є *К те що, *МС данина.

     КУМУНІСЬКИЙ, манейський, - г. мій.

     КУНСО, сп. хліб.

#Маємо *КНС зібране.

     КУРАШНИК, - г. сп. музикант.

#Від *Ра/Ш шум, галас?

     КУРГА, - г. сп. ліра; кургати, - г. сп. грати.

#Маємо *КРа\ проголошувати, *КРа/ рвати. Душу, серце, струни?

     КУРГОНИТИ, - зп. гнати.

     КУРДИМІЛЬ, - г. сп. дядько; курди мілька, - г. сп. тітка.

#Від *ДМ кров? Кревні? Та *\Ль сила.

     КУРІБЛО, - г. зп. срібло.

#Від *РБ багато? Багатство? Та… й К = Х = С. Див. галінець.

     КУРЛЯТИ, - г. зп. сп. варити; круляти, - г. варити.

#Від *КРа бенкет, трапеза, *Ла/а ковтати?

     КУСМОРИТИ, - г. сп. кусати; кусьморити, - г. зп. кусати; кучморити, - г. кусати; кусморники - г. сп. зуби; кусьморники - г. зуби (див. москутні).

#Є *КСС гризти

     КУТИГА, - г. сп. комора.

#Це *КТа має зміст, - замкнутого, обмеженого простору, об’єму.

     КУХТЕЧА, - ш. бідний, біднота (див. кухтій); кухтій - сп. бідний.

     КУЧАС, - г. зп. час; кузач, - г. час.

     КУЧЕРБА, - зп.; г. сп. вчора; кучерити, - г. зп. вечеряти; кучери, - зп. вечеря; кучеря, - г. вечеря.

 

Л

 

     ЛАБОР, - г. збирач (пожертв на направу церков).

#Маємо *Б\Р ємність. Пор. з «цебер(-ка)».

     ЛАВДА, - сп. голова.

#Від *ЛВД уособлене. Особа? Адже, саме по вигляду голови, ми ідентифікуємо когось.

     ЛАМАХИ, - г. печиво.

#Маємо *МаХа\ плескати. Плескач, ляпанець?

     ЛАМОНИЙ, - ш. молодий.

#Є *Ма\аН відмова, незгода. Упертість, та заперечення мають місце у молодих.

     ЛАМУСАТИ, - г. зп. ламати.

#Від *МаС внесок, податок?

     ЛАНЮС, - г. сп. лях, поляк (див. маґлит).

#Є */аНаЙ бідняк, злидень, *\НС примушувати, ґвалтувати, */НШ карати. Карателі? Та, ще й *ГЛТ розвіяне, розсіяне… Зайда, перекотиполе, - добра не несе.

     ЛАПУХИ, - ш. сапоги (див. обоки). #Тут «лапа» вчувається.

     ЛАЩОГА, - ш. дорога (див. восторка).

#Маємо */ШТ роздуми. А чим іще в дорозі заклопотані?

     ЛЕБІЙ, - г. сп. дід (лірник). #Від *ЛеВ серце?

     ЛЕБІЙСЬКИЙ, лобурський, - г. лірницький.

#Див. лебій. А «лобурський» можемо роізкласти на *ЛВ серце та *\уР світло, вогонь.

     ЛЕКША, г. сп. каша; ликша - г. каша (див. ашоха).

#Маємо *Л – складова інфінітиву, *КШ солома, або *КЦ різати. Січка?

     ЛЕКШУНИЦЯ, - г. сп. ступа.

#Від *ЛКШ, різати? Бо і рубати, товкти, - все це технарі називають: «Обробка тиском». Див. ашоха, лекша.

     ЛЕПКІ, - ш. очі (див. зікра, від зікро - вікно; але у лірників вліпати - дивитись, вліпушний, - зрячий, каліпний, - сліпий).

#Є *ЛБ полонити, чарувати, підбадьорити. Всілякі очі бувають…

     ЛЕПУХА, - г. сп. капуста; лопуха, - г. капуста.

#Хіба що листя велике, мов у лопуха? Та є й *ЛаБуШ одягнутий, Б = П, Ш = Х.

     ЛЕШЕНЬ, - лешні, г. рак(и).

#На «клешень» схоже від «клішня», а є *ЛЦ жартівник, Ш = Ч = Ц. Ну, пересувається задкуючи.

     ЛИБІШЧАК, - г. зп. лірник з лірників (див. куграчник).

#Від *ЛБ серце, *ШТХ стелити, розсипати, поширювати. Відкрите серце? Щирий?

     ЛИҐА, - г. зп. вовк; лига, - сп. вовк; лиха, - г. вовк.

#Тут підійде *ЛЎГ супровід (травоїдних), Ў = И та й *Л/а/ ковтати, бо «айн» іноді сприймаємо за «Г».

     ЛИДЖИХА, - г. зп. вовчиця.

#Похідне від «лига», - вовк, де Г = ДЖ = Ж = j.

     ЛИЗИНЬ, - г. зп. язик.

#Не лише від «лизати», бо маємо й *ЛЙЦ насміхатися (показати язика), Й = И, Ц = З, чи */ЛіЗ веселий, радісний. Собаки на радощах лизнуть тебе…

     ЛИКША, - зп. каша; ликшуниці, - зп. ступа. Див. лекша, лекшуниця.

     ЛИПЕТЕНЬ, - г. прошак (див. кубрак, лебій). Див. лебій.

     ЛИПКО, - зп. лірник вчений з хлопа, або дід вчений, що має титул «майстер». Див. лебій, либішчак.

     ЛІКОРИТИ, - г. сп. лікувати; лікорник - г. сп. лікар.

     ЛІКСАТИ, - зп. лазити.

#Перехід КС = С = З? Лізти?

     ЛІПНО, - сп. ясно.

#Від *ЛВН білий, В = Б = П?

     ЛІТРИТИ, - г. сп. рахувати. (див. ліхторити); ліхторити, - г. зп. рахувати, числити.

#Від *ЛТ\Р обходити, описувати?

     ЛОБЗІЙ, - г. зп. олія; лобзійня, - г. зп. олійня. #Маємо *БСС топтати, СС = З. Чавити?

     ЛОБЗЮК, - г. зп. хлопець.

#Є */БЦ дубити, Ц = З. Дубіє вже?

     ЛОПОТИТИ, - г. сп. молотити; лопотити, - зп. молотити; лопотня, - г. зп. сп. стодола (див. кулуйка); лопотник, - г. зп. сп. тік; лопотник, - г. ціп.

#Від *ПТТ колотити? Чи *ЛБТ страждати? Звідси й рос. страда?

     ЛОПСТИРИТИ, - г. пасти худобу (див. пасорити); лопстрити, - зп. пасти; лопстирка, - г. зп. толока; лопстирник, - г. зп. пастир (див. авлидник).

#Маємо *СТР стерегти, бити. Пастир, - він ще й сторож. А батогом шмагає!...

     ЛОПТОВИНА, - г. зп. половина.

#Є *ПТ кусень, шмат, *\В основне.

     ЛОПУХА, - зп. капуста. #Див. лепуха.

     ЛОПУХ(-и), - г. чобіт, чоботи. Див. лапухи.

     ЛОСКОТИРА, - г. зп. полотно; лоскотиро — г. сп. полотно.

#Хіба-що вовняне. Воно лоскоче.

     ЛОСКОТНІ, - г. зп. горіхи.

#Лускають їх і лускунчик є.

     ЛОХ, - ш. мужик.

#Чув, що і в сибірських краях так називали мужика. Мабуть через те, що жили в землянках, як і свиня, котру ще льохою кличуть. В їдиш «лох» дірка.

     ЛОХАТИСЬ, - г. сп. сміятись (див. люфтатися).

#Від *ЛХТ висунути язика?

     ЛУБУНЕНЯ, - г. сварка; лубунині - зп. сварка; лубунитися, - г. зп. сваритись.

#Від ЛБа надувати, роздувати, розпалювати?

     ЛУПІХА, - ш. картопля (див. терижник).

#Якщо почати з «терижника», - то *Р\Ш, голова, отрута. Таки труїлися ті, хто на бадиллі зривав плоди та їв. А от *ЛБа полум’я, серцевина. Печене?

     ЛЮФТАТИСЯ, - г. зп. сміятися (див. лохатись).

     ЛЬИКСАТИ, - г. лазити.

#Див. ліксати. Тут маємо приклад того, - чом «И» переходить у «Ь», не лише у церковно-словянській, а і в кримсько-татарську «руССкие братья» внесли: Ь = И.

     ЛЯМОС, - г. в’язниця.

#Від *Ла-МуТ померти? Т = С.

 

М

 

     МАҐЛИТ, - г. зп. лях (див. ланюс).

#Був і на території нинішньої Москви, 1000 років тому, народ «голять» у котрого теж *ГЛТ розвіяне, розсіяне… Зайда, перекотиполе, перегній, сміття - добра не несе.

     МАЙМУРА, - г. зп. сокира (див. товпига).

#Від *ЙМ багато, ряснота, *\Ра/ траплятися, відбуватися, звершуватися. Скрізь потрібна?

     МАКОХТІЙ, - г. сп. місяць (див. накачій).

#Маємо *КГГ смеркання, морок.

     МАКУВАТИ, див. махличити, махлувати.

#Від *МКЛ палиця, К = Х. І нею копають, риють. Ріжуть.

     МАЛЯС, див. міляс.

     МАНАТІ, - зп. білизна; манатя, - сп. білизна; манатка, - зп. гл. сп. рубаха.

#Від *МаНуХа відпочинок, спокій.

     МАНЕЙСЬКИЙ, - сп. наш.

     МАНИЦЯ, - г. сп. мати; маниці, - зп. мати; оманиця, - г. мати.

#Від *На/Ц увіткнути?

     МАНЬКИ, - зп. ми; манько, - зп. ул. сп. я. Див. маньок.

     МАНЬОК, - ш. кіт (див. мотень).

#Від *На/ вештатись, волоцюга?

     МАНЬЧИТИ, - г. мати.

     МАНЬЧИТИ, - г. минати. Див. маньок.

     МАРАХОНЬКА, - ш. дощ (див. рахтій).

#Пргадаємо, що Х = С й побачимо в слові зміст «моросити».

     МАСКОРИТИ, - г. мастити; - г. чистити; - г. зп. гл. замести; маскорник, - г. зп. гл. щітка, мітла (див. замінниця).

#Маємо *ШХРР звільняти, *СКР оглядати.

     МАТЛАН, - зп. тютюн; матланник, - зп. теребилюлька, фінансер (див. баклун); матланник, - г. фінансер.

#Якщо взяти *ТЛ висіти, вішати, - то воно й до люльки підходить і… Хто він той фінансер? Часом не той, що «навішує» повідомлення про сплату?

     МАТЛІЙКА, г. зп. гл. сп. люлька, цигарка (див. бенник).

#Цікаві складові має: *МТ смерть, *\Ль сила. Та є й *ТЛа висіти.

     МАТЛОХА, - зп. гл. ш. тютюн (див. мутлаха).

#Див. матлійка. Тільки замість «сила», *ЛХа для тебе. Твоя смерть?

     МАТРАТЬ, - ш. їсти (див. троїти).

#Є *МТа/ насадження, *РДа діставати (і мед зі стільників), Д = Т, *ТРЙ свіже.

     МАХИРНИК, - г. зп. рукавичник; махирниця, - г. рукавиця; махирниці, -зп. рукавичка (див. накевниця, рутавниця).

#У арабів ХР тепле, пекуче. Тож, не лише рукавиці маємо, а й хрін та… і «кров», Х = К, а от \В основ(-а, -не).

     МАХЛИЧ, - г. сп. ніж; махіль - ш. ніж; махличити, - г. сп. різати, рубати; вимихличити, - сп. вирізати; махличка, - г. зп. скринька до різання січки; махличник, - сп. зп. різак; різник, косар; махлишник, - г. косар, різак, - г. різник. Див. махлувати.

     МАХЛІРКА, махлярка, - г. зп. січка.

     МАХЛОВАННИК, - ш. писар; махловання, - ш. папір.

#Може від *ХЛВ молоко, бо теж білий?

     МАХЛУВАТИ, макувати, - г. різати махлувати, - зп. рубати, різати, - г. копати; махлувати теригу, - сп. копати землю.

#Від *МКЛ палиця. І нею копають, риють. Ріжуть.

     МЕКРЕНЬКИЙ, - г. зп. ул. сп. маленький. #Див. мекрій.

     МЕКРІЙ, - г. зп. ул. сп. малый; махій, - г. малий.

#Маємо *КРа\ кричати. Малеча це вміє… А «махій» створюється «ковтанням» звуку «Л». Хоч, може бути й від *Ма/Г піщинка, насінинка, а Г = Х.

     МЕРГУЛЯ, - г. неділя; мергулі, - зп. неділя; мергульник, - г. зп. понеділок.

#Від */Р бадьор(-ий, ість), *ГЛа сповіщати. Вихідний?

     МЕРЗУЛІ, - зп. цибуля.

#Є *РС вія, отрута, *РСС кропити, С = З.

     МЕРХЛІЙ, - г. зп. баран; мерхлячка, - г. вовна; мерхлічка, - зп. вовна; мерхля, - г. ш. вівця; мерхлі, мехлі, - г. зп. сп. вівці.

#Пригадайте біблійну Рахель, її ймення теж означає м’якеньку, пухкеньку овечку бо *РХ м’яке.

     МЕХ, - г. зп. гл. чоловік.

#Від *МКха битий? Чи від *МХ мозок, розум?

     МЕХИР, - г. зп. ніж; нехер - г. ніж.

#Чув, що ніж іще називають «месер» Х = С.

     МИСЛЮГА, - г. солома; мислюжник, вислюжник - г. капелюх.

#Є *СЛГ відкидати, топтати.

     МИТРОПІЛІ, - г. зп. поле (див. стропіль, оторопіль).

#Тут *ТРФ їжа, Ф = П, *\іЛі Бог мій.

     МІЛЯС, - зп. сп. мед; муляс, маляс, (г)омиляс, - г. мед; мелясний, - зп. солодкий; мілясник, - г. зп. медяник; мілясник, - г. сп. вулик; мілясниця, - г. сп. пасіка; мілясниці, - зп. пасіка.

#Від *МЛіТ начиння, Т = С? А ще *МЛЦ приємне, Ц = С.

     МІНЬЧИТИ, - зп. міняти, минати; сп. мати (володіти); мняти - зп. гл.

#Тут чуємо «мінь».

     МОЗДІР, - г. сп. людина.

#Є *СДР порядкувати, облаштуватися.

     МОРГУЛЯ, - сп. тиждень. Див. мергуля.

     МОРЗНИК, - г. сп. часник (див. кремез); морзуля, - г. сп. цибуля; мерзуля, - г. цибуля. Див. мерзуля.

     МОСКУТНІ, - г. зп. зуби (див. кусморники).

     МОТЕНЬ, - г. сп. кіт; мотинь, - зп. гл. кіт; москотень, - г. кіт; мотниха, - г. зп. кітка, кішка; мотні, - зп. котя; мотня, - г. котя.

#Є *МТа/ оманливий, завести в оману. А вони такі… Гладиш, - муркоче й пазури приховує…

     МУГИР, - г. зп. мужик, хлоп.

#Маємо *Ма\ГР резерв та *МГРа дратувати, збуджуватись, *МГР хутко, квапитись.

     МУЛЯС, див. міляс.

     МУРГОМ, - г. сп. бігом, швидко; пургом, - г. бігом (див. пургом).

#Від *МРГ молотити? Ногами? 

     МУТЛАХА, - г. сп. нюхальний тютюн. Див. матлоха.

 

Н

 

     НАЗІКОРИТИСЬ, - г. називатися.

#Від *ЗКхР пам’ятати? Нагадати? А ще *ЗеХеР має значення натяку.

     НАКАТОРСЬКИЙ, - г. сп. соцький.

#Від *НКіТа прийняття (рішень), тримати (в руках)? Маємо *НКіТа прийняття (рішень), тримати (в руках?).

     НАКАЧИТЕЛЬ, - г. начальник.

#Є *НКіТа прийняття (рішень), тримати (в руках?).

     НАКАЧІЙ, - г. зп. місяць (див. макохтій).

#Бачимо в словнику *НКД крапки. Плями?

     НАКАЧУР, - г. зп. бурмістр, війт.

#Відкинемо афікс «нака-» і маємо «ЧуР», що може бути й *СР повелитель і *ЦуР образ, що відповідне змісту слова «пан».

     НАКЕВНИЦЯ, - г. рукавиця (див. махирниця).

#Маємо *НаКВа проткнута.

     НАКЕВРИЧНИК, - г. рукавичник (див. махирник). Див. накевниця.

     НАКИРВАННЯ, - г. пиятика; накирвані — зп. пиятика. Див. керити.

     НАПРАВОШИТИ, - сп. виправити.

     НАСІКИ, - г. сп. панталони. Див. насти.

     НАСТИ, настіжники, - г. штани; настиги, - г. зп. штани. Маємо *СТТ витоки.

     НАУКОРНИК, - сп. г. учитель; наукоритись, - зп. гл. сп. г. навчитися (див. вкорник).

#Наука вчувається вже в слові.

      НАХИРНИК, - г. зп. палець; перстень.

#Від *КРН промінь, ріг, капітал?

      НАХТИТИ, - сп. знайти; обнахтити, - сп. обшукати; (об)нахтити, шукморити, - г. (об)шукати.

#Може тут Х = Й? Тоді маємо основу, - найти.

     НАЧАНИТИ, - зп. налляти.

#Є *ЦЙН позначити, *ЦоНН холодна вода, Ц = Ч. Собака позначає територію не холодною…

     НАЮХНИК, - г. зп. наймит; наюхниці, - зп. наймичка; наюхниця, - г. наймичка.

#В цьому випадку бачимо перехід Н = М (Микита-Нікіта), основою ж слова *ЙоМ день. Подення праця.

     НЕКЛЕВИЙ, - г. зп. недобрий, злий.

#Див. клеве, неклево, - г. недобре.

     НЕМИТЬ, - зп. гл. сп. ні; неміть, - г. немає.

#Схоже на російське «нет», воно теж подвійний зміст має.  

     НЕМКІНЬЯ, - ш. кожух (див. барват, бармус).

#Від *МКНХ витертий, очищений?

     НЕНАШКРБЕНЬ, - ш. ні (див. немить).

#Якщо немає – то й не нашкребеш…

     НЕРЯХА, нехлюйна, - г. жінка.

#…? Хіба-що, ж.р.?

     НЕСТОДНИЙ, - г. убогий. #Нестатки й вчуваються.

     НЕТРОНЯШНИЙ, - г. здоровий (див. кудоровий).

#Маємо *ТРЙ свіжий.

     НІКОРАГО, - ш. нічого.

#Похідне від «крах»?

     НОВИМНИЙ, - г. зп. новий. (див. новівний).

     НОВІВНИЙ, - г. сп. новий. (див. новимний).

#Чуємо «нове» в обох випадках.

     НОСКОТИНЬ, - г. ніс. #Ну «носа» й чуємо, а *КТ маленьке.

     НЮНЬКА, - г. пестій(ка); нюньчити, - г. пестити.

#Від *На\а гарне, добре, та *Н/На/ колихати.

 

О

 

     ОБОКИ, - г. сп. чоботи. #Якщо пригадати, що О = У, тобто дифтонгу Ў = В, то замінивши його, отримаємо, - «обувка».

     ОБРУТ, - зп. ремінь; стовп; обрутник — г. ремінь.

#Знаходимо *ПРД розділяти, П = Б, Д = Т. Воно й стовби і ремінь, - розділяють.

     ОБРУТКИ, - г. зп. сп. дрова. Див. обрут.

     ОБРУТНИЦЯ, - г. дривітня; обрутниці, - зп. дровітня. Див. обрут.

     ОБРУТОК, - зп. патик (кожний). Див. обрут.

     ОБРУТЯЧ, - г. зп. пліт. Див. обрут.

     ОДДЯХНИТИ, див. віддякнути. *Х = К?

     ОДСКРИПОТАТИ, - сп. відімкнути (див. відкаплонити).

#Від *СКР оглядати?

     ОДЧИПОРИТИ, - г. сп. одчепити.

#Вчувається тут «чіпляти, зачепити».

     ОКИРДИНИТИСЯ, - г. зп. ожити.

#Саме слово «народження» має корінь всього з двох літер

#РД спадати, спускати(-ся).

     ОКСИК, - г. зп. сп. ліс; воксік - ш. ліс (див. воксик, вошут).

#Маємо близьке *КЦа рубати, тесати, Ц = С.

     ОКСЮТ, - г. зп. сад; оксютина, - г. зп. садовина. Див. оксик.

     ОМАНИЦЯ, див. маниця.

     ОМИЛЯС, - г. зп. мед, цукор (див. міляс); омилясний, - г. зп. солодкий (див. мілясний); омелясник - сп. цукор (див. мілясник).

     ОПУК, - г. зп. чобіт; опукар, - зп. швець; (див. обоки, лопухи); опукар, лопухар - г. швець.

     ОПУЛИТИ, - г. сп. купити, купувати; пропулити, - сп. продати (див. впулить, пулити); опульовати, - г. зп. куповати.

# «Спулити»… чув. Але  воно означає украсти. А «плата»… Хіба-що від *Ба/аЛ володіти. Оволодівати? Адже наш вираз: «Завоювати світ» у єврейському варіанті, «Купити світ». Там *КоНе купляти, тобто оволодівати

     ОРНОСНОП, - г. зп. мак.

#Від */РНі чутливий, */ЗН вушко?

     ОСНЯК, г. сп. гній (див. балюжник, гнойошник).

#Від *ШНЙ кармін (червоний). Гній з кровію? А ще *СНіКа гнітити.

     ОСТРОКА, г. зп. дорога (див. восторка).

#Тут маємо злиття *СТР бити, і *ТРК дорога, стукати. Битий шлях?

     ОСТРОКОЙ, - г. зп. покій. #Від *ТРГ зважувати, обмірковувати, Г = К?

     ОСТРОКОМИН, - г. зп. комин (див. свистак).

#Схоже на *ГМоН шуміти, гомоніти.

     ОСТРОЧИНЕЦЬ, - г. гість; острочиниц, - зп. гість; острочиньці, - г. зп. гості.

#Подібне маємо в арб. ТРК дорога, запізнілий гість, К = Ч.

     ОТГУРІТЬ, - ш. дати (див. дяхнити).

#Маємо *ГРР додати.

     ОТЕРПЛЮШОК, отеплюх, терпелюк, трепел юк, - г. парубок, хлопець (див. лобзюк).

#Від *ТРФ відірване?

     ОТРОПІЛЬ. Отропіль, - г. поле (див. стропіль, митропілі).

#Вчувається тут «поле».

     ОХВЕС, - г. зп. образ, Бог; Фез, Хвесь, - г. Бог [можливо, від ό θεός]. Див. Ахвес. Охвесова Маниця, - г. Богомати.

#Перекручене ЙГоУа (Єгова)?

     ОХЦІЙОС, - г. зп. сотка.

     ОШАР, - г. зп. ярмарок; ошарник - г. сп. ярмарка.

#Маємо *\оЦеР скарб, зібране та */оШР багатство.

 

П

 

     ПАНДІКАТИ, - г. зп. ул. сп. падати, «кленчити»; пандічити, - г. зп. гл. падати; пандікати (на ходухи), - г. ставати на коліна.

#Від *НДКа\ принижений, пригнічений.

     ПАРНАТА, - г. жаба.

#Маємо *РНН співуча.

     ПАРУТА, - ш. хата (див. хаза).

#Є *ПРТі приватне та *ПРД розділене,

     ПАРУХА, - ш. вовна.

#Від *РХа м’яке, ніжне, чи *ПаРВа кожух?

     ПАСІНКА, - г. зп. миша.

#Схоже на *ЗНіК кинутися, метнутися, З = С.

     ПАСОРИТИ, - г. сп. пасти худобу (див. лопстирити).

#Маємо *ШРД служба, вціліти, залитися живим, Ш = С, Д = Т.

     ПАСТІКЛЯТИ, - сп. заждати.

#Може це *То/еЛТ корисне? Тоді «айн» = Г = К.

     ПАТЕР, - г. зп. папір.

#Перехід Т = Ф = П бачимо в словах: тато-фатер-папа.

     ПАТЕРИ, - г. зп. коралі; патерик, - г. зп. свято.

#Схоже на *П\а розсіяне, *Т\аР навколо. Воно й коралі навколо шиї і на святі всі танцюють у колі.

     ПЕРЕКРИВОШНИЦЯ, покривошниця, - г. покритка.

#«Курва» з того ж кореня *КРВ бути близькою.

     ПЕРЕЛІКСАЛЬНИК, - зп. перелаз; - г. перелаз.

#Маємо слово «ліса» дцс.

     ПЕРХА, - ш. мука.

#Від *ПРХ висип? Сверблячка, - не радість…

     ПИРИВАНДЗИРНИК, - зп. пором.

#Схоже на покалічене «перевізник».

     ПИХТИТИ, - сп. нюхати.

#Є *ПХ дути, віяти.

     ПІДПСАЛЬНИЙ, - г. піддячий.

#Натяк на псалми?

     ПІКОТА, - г. ріг; пікота, - сп. ріг; безпікотний, - сп. безрогий.

#Маємо  *ПГа/ бити, чорт.

     ПІТЕРЕНЬ, - ш. мішок (див. захарбаник).

#Від *ЙТР збільшувати?

     ПІТПСАЛЬНИК, - зп. піддячий, див. підпсальний.

     ПІТРУС, - г. зп. ш. камінь; петрос, - г. камінь (див. кетряк).

#Так його і в Біблії перекладають.

     ПІХТОР, - зп. мішок.

#Маємо *КТР кадити. Так це, скоріш ковальський міх.

     ПЛАВУТЕНЬ, - г. сп. індик.

#На «плавання» він «не тягне», а от *БТН живіт, В = Б…

     ПЛАТОШИТИ, - г. платити.

# «Плата» в ньому відчувається.

     ПЛЕНИЙ, - ш. білий (див. пліний).

#Переінакшене з «білений»?

     ПЛЕНІТЬ, - ш. мити (див. плінчити).

#Якщо взяти за основу «плений», - то, лиш засмаглого не відбілиш.

     ПЛЕННИЙ, - ш. рубль (див. скітелник).

#Так той «рубль» і був срібним.

     ПЛЕХА, - ш. лазня.

#Плещуться, плескають там?

     ПЛИКСИТИ, - г. сп. плакати (див. киксати).

#Від *КаШе тяжке, Ш = С?

     ПЛІНИЙ, - г. зп. сп. білий, див. плений; плінчити, - сп. зп. мити; (п)лінчити, - г. мити, прати; плінчитись, - зп. купатись; (п)лінчитися, - г. купатися

     ПЛІХТІ, - г. сп. плечі (див. стипра).

#Тут варто поміркувати над схожість Х = h (ейЧ) = Т.

     ПНАТИ, - зп. гл. зп. сп. йти; пнати (пнаю), - г. йти.

#Так воно й пнаєш землю ногами.

     ПОВАНДЗОРНИК, провандзирник, - г. проводир.

#Див. привандзирник.

     ПОВІХТОМИТИСЬ, - г. зп. повіситись (див. забахтузитись).

#Іноді бачимо, що Х = С.

     ПОЗВІНЧУВАТИСЯ, - г. зп. позивати до суду.

#Тут «позов» таки вчувається.

     ПОЗІКОРИТИ, - г. зп. гл. позичити.

#Маємо *ЗКК нужда, нестатки, злидні. Див. зікорити. Та й «позика» тут  присутня.

     ПОКЛЮЖИТИ, - зп. покласти, поставити; поклюжитись, - г. покластися (див. клюжити); поклюжка - зп. гл. г. постіль.

#Бувають переходи Ж = З = С.

     ПОКРИВОШНИЦЯ, - сп. покритка, див. перекривошниця.

     ПОКУСЬМОРИТИ, - г. зп. покушати, див. кусморити.

     ПОМІНЧАТИ, помінчити, - г. сп. поминути. #Див. мінчати.

     ПОПНАТИ, - г. піти.

#Від *ПНа повертати?

     ПОРУТИТИ, - г. зп. ул. сп. покинути.

#Від *ПРД розділитись, розлучатись Д = Т?

     ПОРУТНИК, - г. зп. бідак; порутниця, - г. бідачка; порутниці, - зп. бідачка. #Скрута від *РДа гнобити?

     ПОСО, - г. зп. сп. багато, чимало.

#Від *ПСа поширюватись?

     ПОСТАВРОЧНИК, - г. похресник; поставрочник - зп. похресник; поставрочниця, - г. похресниця; поставрочниці, - зп. похресниця.

#У нас кажуть «хрещени(-к, -ця)». Стосовно ж «ставра», - то це паля, стовб і є версія, що Ісуса не на хресті розпинали, а на стовпі.

     ПОХАЗНИК, - г. зп. господар; похазнік, - ш. хазяїн; похазниця, - г. господиня; похазниці, - зп. господиня; похазь, - г. зп. кімната, світлиця, шинок, господа (див. капілія).

#Мабуть воно рідне слову «хаза». Чув молдавське «каса маре», - світлиця. Саме ж слово нагадує *КіТа обмежений, замкнутий постір, ковчег, клас. Та й «секта» з того ж кореня та бачимо міграцію літер Х = К, З = С = Т.

     ПОХВІРТІ, - зп. подвір’я.

#Є *ПРТі приватне, П = Ф = ХВ та *ХВР поєднане, складова.

     ПОШУТКА, - г. зп. лихо.

#Можемо розглянути й *ПШУТ просте. Простота, гірше крадіжки. Є й *ПШТ роздягати, нападати.

     ПРАВОШИТИ, правошити, - г. зп. сп. правити; правошити слугомку, - зп. правити Службу Божу.

# «Правити» й тут чується.

     ПРИЮХНИТИ, - г. сп. прийняти. #Маємо *ЙГа\  хай буде!

     ПРОВАНДЗИРНИК, - зп. провідник. #Див. пиривандзирник.  

     ПРОКУЛАТИ, - г. пробити. #Маємо *ҐаЛа відкривати, оголювати, Г = К. 

     ПРОПАНЬДІКАЛО, - зп. пропало.

     ПРОПУЛИТИ, - г. зп. гл. продавати; пропульовати, - г. зп. продавати. Див. опулити.

     ПРОТАРИТЬ, - ш. продати (див. пропулити; опулити).

     ПСАЛИТИ, - г. зп. гл. сп. співати; псалник, - г. гл. сп. дяк; пцайник, - г. дяк; псальня, - г. сп. пісня; псальні, - зп. пісня.

#Щось воно «псалом» нагадало.

     ПСАЛКА, - зп. сп. ш. риба; псалка, пцалка, - г. риба.

#Від *ПЦХ розкривати рота?  Інколи «Х» нам вчувається, як «А», Ханна – Анна.

     ПСИЛ, - г. пеніс; псул, - сп. пеніс.

#Знайшов у словниках *ПСоЛ брак, вада.

     ПУЛИТИ, - г. зп. гл. купувати (див. опулити, впулити).

     ПУНДІЇ КУРЛЯНІ,  - г. варені пироги; пундії стипурені, - г. печені пироги, див. пундій.

     ПУНДІЙ, - г. сп. пиріг; пуньдій, - зп. пиріг (див. кондій).

#Слово це, з того ж кореня, що й «пан». Панське?

     ПУРГОМ, - зп. скоро, швидко. Див. мургом.

     ПУХТАВКА, - сп. пампушка.

#Маємо *ПХТ малий, незначний. В порівнянні з хлібиною?

     ПУХТАЛКА, - ш. подушка.

#Є *ПХТ відходи, амортизація. Та й «пух» тут чуємо.

     П’ЯНДЖА, - зп. п’ять; п’янджатка, - г. зп. п’ятниця, п’ятка; п’янджадікунка, - зп. п’ятдесятка.

#Слід подивитися в розділі про числа, витоки слова «п’ять».

 

Р

 

     РАКЛІ, - г. дівча (див. каравона).

#Тут подвійний корінь *РК всього лиш, *КЛі посуд, *РКх м’якеньке, ніжне, *КЛ легка. Адже жінка має бути «важкою», а от *КЛа наречена, - ще легка.

     РАХА, - г. зп. ул. сп. ш. жінка, молодиця.

#Є *РХ мяке, ніжне. Пухкенька?

     РАХТА, - г. зп. сльота; рахтій, - г. зп. ул. сп. дощ; рахтить, - г. дощить. #Близьке йому *РТВ вологе, мокре.

     РЕПСАЛЬНИК, г. зп. парастас.

     РЕПСАНЕ КІТО, репсане кіто, репсанка, - г. писанка; репсаник, - г. зп. писар; репсанка, - зп. писанка; репсати, - зп. писати; репсаня, - г. письмо; репсані, - зп. письмо; репсаня, - г. сп. книга; репсати, - г. сп. читати; рапсати, - г. читати; рапсаня клевити, - г. читати; репсник, - г. сп. акафіст.

#Скрізь бачимо *ПСа смужка. З котрих і складаються букви.

     РИЗАВКА, - г. сп. кукурудза (див. сапсаї).

#Може від *РЗа виснажувати? Адже ця агрокультура добряче тягне соки земні.

     РІВОШНИК, - г. зп. гл. рів.

     РОЗ’ЯПЕРИТИ, - г. зп. роззути. Див. в’яперити.

     РОЗКУЛЬНИК, - г. розбійник; розкольник, - зп. розбійник; розкольниця, - г. рушниця; розкольниці, - зп. стрільба (див. кулашниця).

#Маємо *РСС дріб свинцевий, *КіЛа знищувати.

     РУТАВКА, - г. зп. грушка (дерево і овоч); рутавка, - сп. рука; рутавниця, - г. сп. рукавичка (див. махирниця).

#Щось тут лише «дуля» пригадалася… та *РоД спускатися і *РДД плющити(- сь), Д = Т.

     РЯХА, - г. чепурня.

#Знайшов у словнику *РХЦ мити, купати. Щоправда маємо і *РХ ніжне, м’яке. Воно таки немите, - грубіє.

 

С

 

     САБАСНИЙ, - г. зп. сам; сабасній, - г. сп. сам; сабасний курля, - г. зп. самовар.

#Від *ПСа шмат, клапоть. Відірване?

     САБАТКА, - г. зп. субота.

#У багатьох мовах те слово чуємо, а *ШБТ субота, цариця, наречена.

     САВРОШИНИ, - сп. молитвини.

#Можливо, що від *ЦВа заповідь, Ц = С, *РШН перший.

     САПОВКА, - ш. качка; сапавка, - г. качка; саптавка, - зп. качка; саптавник, - зп. качур (див. ворначка).

#Є таке *СПоФ зігнуте, Т = Ф = В.

     САПСАЇ, - г. зп. кукурудза (див. різавка).

#Від *ПЦЦ вибухати, Ц = С? Зараз воно називається «попкорн».

     СВИРИТ, - г. дитина (див. хведня).

#Хіба-що від *Зе це, З = С, *БРі плід мій, Б = В та *ПРТ власне, чи *ПРіДа ягідка.

     СВИСЛО, - ш. масло й олія (конопляне масло).

#Є *БСа тиснути, топтати. Давити олію?

     СВИСТАК, - г. комин.

#І свистить він і завиває.

     СВІГРА, - г. гора.

#Хіба-що «бугор»?

     СВІСЛО, - г. весло. Див. свисло.

     СВІСЛО, - г. масло. Див. свисло. 

     СВІТЛОХА, - г. кімната, покій (див. полазь); світочка, - г. сп. світ; свята, - г. сп. свята, празники.

#У всіх випадках маємо «світло».

     СЕВ’ЯЧКА, - г. зп. гречка; суячка, - г. зп. гл. гречка; севяска, - сп. гречиха (див. сухечка).

#Щось воно «січку» нагадує.

     СИЗА, - зп. воша (див. циза).

#Є *ШЗФ обпалювати. Так з вошами і вчиняють.

     СИП’ЯГ, - зп. ул. зп. сірак; сип’яжині,  зп. сукно; сип’яг(а), - г. сіряк; сип’яженя, - г. сукно; сипяга, - г. сп. свитка.

Від *П/ЙаГ бекати?

     СІВГОРОД, - г. сп. город; свіврод, - г. город.

#І «сівба», й «огород»…

     СІВЕР, - г. зп. гл. сп. сніг; сіверити, - г. студити; сіверка, - г. зп. гл. зима; сівниця,- г. зима; сіверниця, - сп. зима; сіверно, - зп. гл. г. холодно, зимно; сівернути, - г. мерзнути; сівиріти, - г. сп. замерзати; сівирнути, - зп. мерзнути

сівирка, - зп. кирниця; сівирец, - зп. гижки; сіводне крісо, сіверець, - г. студенець; сіводний, - г. сп. холодний; сіводно, - сп. холодно; сівраниця, - г. сп. колодязь; сівирка, - г. колодязь.

#Є корінь *ШБР ламати, крихкий, Ш = С, В = Б

     СІВРАТИ, - г. сп. знати (див. сюрати).

#Маємо *ЦЙУР образ, У = В. Часом не звідси «образованный»?

     СІМТИНА, - зп. сім.

     СКАКАНТИТИ, - сп. сказати.

#Схоже на *Ка/Ка/ шуміти, квоктати.

     СКАКОМНИТИ, - г. зп. гл. сп. стрибати; скакомник, - г. зп. танець; скакомка, - г. танець.

#Щось тут «скок» чуємо.

     СКАНТИТИ, - г. сказати (див. кантити).

#Є *КНТ дражнити. Передражнювати?

     СКАНТИТИСЬ, - сп. сказитись. Див. скантити.

     СКАТЕЛЯ, див скітельня.

     СКЕЛЬНИЦІ, - ш. кімнати, хороми.

#Схоже на кавказьке «сакля»,- дім.

     СКЕРІТНИК, - г. сп. урядник (див. зітник).

#Від *СКР оглядати?

     СКИЛ, - г. зп. пес; скел, - г. пес.

#Щось «шакала» нагадує, С = Ш.

     СКЕЛИХА, - сп. сука; скилиці, - зп. сука; скилиці, - зп. собаки; скиля, - г. песя, щенюк, Див. скил.

     СКИРА, -  зп. три; скиратний, - зп. третій.

#Якщо звернутися до *СКР оглядати, *ШКР підводити очі, підморгувати, - то, чомусь це число з тими «очами» та поглядом пов’язане. Див. «трійця», в розділі числа.

     СКИТИТИСЬ, - г. зп. Сказитись.

#Від *ШКТ тихе?

     СКІТЕЛЬНИК, - г. сп. рубль; скітельнин, - г. карбованець (див. галінець); скітельня, - г. миска, тарілка; скітельні, - зп. миска, тарілка; скітельня, - сп. миска; скателя, - г. миска, тарілка.

#Від *ШКа/ заглиблення? Ш = С, *ТЛа/ червоного кольору. Воно й посуд з глини червоний і карбованці… червінці?

     СКІТИТИ, - г. сп. піти; вскичувати, - г. тікати скіц, - г. ш. собака; скіці; скіцяка, - г. сп. собака; сколиха, скелиха, скилиця, - г. сука.

#Вчувається «скік» (скакати), а є #ШКК гасати, гарчати, Ш = С.

     СКРИПОТА, - г. зп. сп. двері, ворота (див. фірта); скріпци, - ш. ворота. *Таки скриплять…

     СКРУТИНЬ, - г. зп. обарінок. #Обарінок – це бублик і таки скручений..

     СКУЛЬБАНКА, - г. зп. гл. коханка; скульбати, - зп. любити.

#Тут і *КЛБа сука, і *ЛБ серце… Див. любов.

     СКУМАТИ, - г. уміти; скуміти, - сп. вміти; скумать, - ш. знати.

#Оте європейське «СК-КС», - звичайне «С» у нас. Тож С = З, тоді маємо «зуміти».

     СЛИХТИТИ, - г. сп. зп. чути; слихто, - г. зп. вухо (див. слухомка); слуго мити, - г. зп. гл. служити; слуго нити, - г. сп. служити; слугомка, - г. зп. гл. сп. служба; слугонниця, - г. сп. служанка; слуханити,; слихтити, - г. слухати; слухомка, - г. сп. вухо (див. слихто).

#У всіх чуємо складову «слух» і навіть «слуга» - це той, хто слухає накази.

     СМОРЩ, - ш. борщ (див. ботень).

#Є слово *МРК суп.

     СНОПКА, - г. весна; снопко, - г. зп. літо; снопно, - г. зп. парно, гаряче.

#Від *НПК постачання, *СНФ поєднувати, и *НПа/ дме?

     СОБОТКА, - сп. субота. Див. сабатка.

     СОЛУДКЕМЕ, - г. цукор (див. гомиляс).

     СПИН, - г. зп. гл. чорт, (темих, хверть); спиниця, - г. чортиця; спиниці, - зп. чортиця.

#Від *ЦФі/а кізяк, покидьок, Ц = Ф = П, *ЦФН сидіти в засідці, *ЦФа/ гадюка.

     СТАВЕР, - г. зп. Христос; хрест (див. клюсник), ставер(а).

#Подейкують, що Ісуса не на хресті розіп’яли, а на стовпі, що й означає «ставер».

     СТАВЕРА, - г. зп. подружжя; штавера, - г. сп. шлюб, подружжя.

#Від *СТа витоки, *БРа плід, Б = В?

     СТАВИНЬЧИК, - сп. половинчик.

#Є схоже Та\ЎУМ симетричне, Ў = В, М = Н. 

     СТАВКА, хтавка, - г. грушка (див. рутавка, хруставка).

#Спало на думку *КД глек, К = Х = С, Д = Т.

     СТАВРА,  г. зп. кварта; ставерка, - г. зп. кватирка.

#Є схоже *ТоВР петля, петлиця.

     СТАВРЕНИКИ, - г. сп. вареники.

#До вареників «СТ» додали?

     СТАВРОКИ, - г. зп. хрестини; ставрохи, - г. сп. хрестини; ставрочина, - г. зп. молитвини; ставрошини, -  г. молитвини над новородком; ставрочитися, - г. христитися; ставрочник, - г. зп. кум; ставрочниця, - г. зп. кума; ставрочнитись, - зп. хреститись.

#Здається все воно від слова «став(е)р», що замінило «хрест».

     СТЕБЛЮК, - г. сп. ягода (див. красінка); стеблюшниця, - г. сп. вишня.

#Через те, що на стеблі висить?

     СТЕКЛЯТИ, - г. зп. сп. чекати; слякати, пастикляти, - г. ждати, підождати. #Схоже на *ТКЛіТ мета, призначення.

     СТЕПИР, - зп. піч; степу, - г. сп. пічь; степир, остепір, - г. піч; степня, - ш. піч; степурити, - г. зп. пекти; степурка, - г. зп. печеня.

#Маємо *ШДФ опалити, осушити, Ш = С, Ф = П.

     СТЕПЛИГА, - г. зп. сливка.

#Хіба-що дуже вже переінакшене *ШЗФ слива, Ш = С, З = С = Т, Ф = П.

     СТЕРЕГОМКА, - г. зп. варта (див. шпарута); стерегомник, - г. зп. сторож. #Все воно від *СТР таїти, берегти, стерегти.

     СТИГА, - г. зп. ул. ш. зад, задниця (див. стиз, стил); стил, стиз, - г. сп. зад. #Є *СТЙГ відхилятися. Від тулуба?

     СТИПРА, - г. зп. плечі (див. пліхті).

     СТИЧЕНИЙ, - ш. становий (гальомый накачитель, - сп. дослівно: великій начальник).

#Хіба-що близьке «статний», якщо Ч = Т.

      СТИЧИТЬ, - г. зп. став (див. дельман).

#Чується корінь «стікати», К = Х = Ч.

      СТИЧНИК, - г. зп. стіжок; стичити, - г. зп. ул. сп. стояти; сточити, - г. стояти; стичіть, - ш. стояти (див. стичити). Див. стичений.

      СТОДНИЙ, - ш. багатий (див. стотень); стодонь, - г. зп. багатій; стотень, - г. сп. багатій.

#Хіба-що від *СТ витоки, *ДН розсудливий

     СТРЕЛЬЕ, - ш. дрова (див. обрутки).

#Пострілюють і ламаючись і у вогні.

     СТРОПІЛЯ, - г. сп. поле (див. отропіль, митропілі).

#Начебто «стерня» є.

     СУГА, суга, - г. ш. вода (див. делька).

#Тут «су» у тюркомовних, - вода.

     СУЖНІК, - г. ш. криниця (див. сівраниця, дейниця). Див. суга, Г = Ж.

     СУМАК, сунета, кумса, кунсо, - г. хліб.

#Пригадалася «шамовка» із фєні. А є *ЦоМ піст, О = У.

     СУРАЗНИЙ, - г. зп. гарний; сураський, - г. сп. красивий.

#Вельми схоже на *ЦуРа вигляд, форма, образ, лице.

     СУХЕЧКА, - г. зп. гречка (див. сев’ячка).

#Є й «размазня», а не лише суха. Цікаве слово *СХСуХ суперечка. Чи не звідси: «Та, хай буде гречка, аби не суперечка»?

     СУХМАЇ, сухмаї, - г. сп. сухарі; сухморити, - г. зп. ул. сп. сушити; сухморний, - г. сухий; сухморники, - г. зп. сухарі.

# «Сухе» на всяк смак.

     СХАЛІТИ, - г. зп. вмерти (див. халіти).

#Може від *СоФ кінець, Ф = ХВ, чи *ШКа/ занепад?

     СЧАНИТИ, - зп. зільляти.

#Воно й «сеча», теж від *СТТ витоки, Т = Ч.

     СЮРАТИ, -  г. зп. гл. знати, розуміти (див. сіврати).

#Є *ЦуРа форма та *ЦоР утворювати, рос. образовать. Схоже на «образование», як освіта.

     СЯЙНИЙ, - г. гарний; сяний, - г. зп. гл. святий; сянник, - г. місяць (див. макохтій); сянитись, -  г. зп. світитись; сянка, - г. зп. свічка; сянко, - г. зп. гл. зп. світло; сянко, - г. сп. сонце; сянно, сяно, - г. зп. гл. свято.

#«Сіяти, сяйво», - у різних варіантах вимови.

 

Т

 

      ТАГАНИТИ, - сп. нести; тагнити, - зп. нести; тагнити, таганити, танити, -  г. нести.

#Щось воно схоже на «тягнути». Всіляко носять…

     ТАПКО, - зп. ти; тапки,- зп. ви. *…?

     ТАРАНДІЙ, - г. горобець; тараньдій, - зп. горобець.

#Маємо *РН спів. Але гороб’їний спів, більш на «триндикання» схожий.

     ТАРТАСА, - зп. ул. сп. ковбаса.

#Є *Т\Р кружляти, *РТШ терзати (м'ясо на шматки?)

     ТАТКО, - г. пастух (див. авлидник, лопстирник).

#Є *Та\ клітка (кошара, стайня), *Та/а блукати (пасовиськами?).

     ТАХТІТЬ, - ш. нести (див. таганити).

#Схоже на рос. «тащить».

     ТЕЛЬБУШОК, - зп. чарка.

#Від *ТЛь роса, *БТ міра рідини, Т = Ч = Ш.

     ТИРИГА, - г. зп. сп. земля; трига, - г. земля (див. атіра).

#Відоме нам і «тера» земля, а ще є *\аР/а\ земля.

     ТЕРИЖНИК, - сп. картопля; тиріжник, терижник, - г. картопля; тирижники, - зп. бараболі.

#До назви цього плоду іноді додають слово «земля». Так в івр. «*ТаПуаХ-*\аДаМа» яблуко земляне

     ТЕРМИХ, - г. чорт.

#Є *ТРМ жертва, *РМХ спис, дротик, *РМаГ обманювати, Г = Х

     ТЕРНАВКА, - г. сп. слива.

#Так вони з «терном» родичі.

     ТЕРПЕЛЮК, - сп. парубок.

#Може від *РБ багато, Б = П, *\еЛь сила?

     ТИРИН, - г. сп. сир; тиринь, - г. зп. сир; тириня, - г. сир.

#Маємо перехід Т = С.

     ТИРЛИК, - г. зп. цар; тирлиця, - г. цариця; тирлиці, - зп. цариця.

#Частенько бачимо, як «Т» переходить у «Ц», «С». От і маємо «сір», та *ЛіЦ захищати.

      ТОВПИГА, - г. сокира (див. маймура).

#Маємо *ДЎ двічі, Ў = В, Д = Т, *ПГа/ бити. Обухом і лезом?

      ТОКАРКА, токарник, - г. зп. ведро (див. зівро).

#Від *ТоХ усередині, *КР холод.

     ТРАСОМИТИ, - г. сп. трясти; тряхомити, трихомити, - г. трясти; трасомниця, - сп. пропасниця (див. трясомниця).

#Окрім «трясці» бачимо, що й Х = С.

     ТРЕПЕЗ, - г. зп. ш. стіл; требух, - г. стіл.

#Місце трапези?

     ТРЕПЕЛА киврійка, - г. панна; трепелий, - г. зп. молодий; трепелий, - сп. добрий; трепелиця - г. молодиця; трепелиці, - зп. молодиця; трепелюк, - зп. парубок.

#Є *ТРі свіжий, *Ба/Л володар, Б = П. Той хто має свіжий вигляд? Не має зморшок?

     ТРИХОВИЛО, - г. зп. решето, сито; трихомити, - зп. трясти; трихомниці, - зп. пропасниця. #Знов бачимо перехід Х = С, тоді й основа, - «трясти».

     ТРІЙКА, - г. зп. гл. сп. обід, вечеря (див. кучери). #Є *РЙК порожній (шлунок?).

     ТРОГНЯШЧИЙ, - зп. хворий.

#Є *Р/а/ бути поганим, *НШТ виснаження, Т = Ч.   

     ТРОЇТИ, - г. зп. гл. сп. їсти. #Див. трійка.

     ТРОНЯШНИЙ, - г. сп. хворий; нетроняшний, - сп. здоровий. Див. троняшчий.

     ТРОПА, - ш. борода.

#Є *ТРФ терзати, Ф = П. Розкудлана?

     ТРОХОВИЛО, трусник - г. решето. Див. триховило.

     ТРУГНЯЧКА, - г. зп. холера; трунити, - сп. зп. хворіти; трунути, - г. боліти; трунька, - г. зп. тиф.

#Трунок і призводить до негараздів у організмі.

     ТРУСНИК, - г. сп. сито; трусьня, трузна, - г. мука; трусьні, - зп. борошно

трясомниця, трахомниця, трихомниця, - г. гарячка, лихорадка, пропасниця. Див. триховило.

     ТУХА, - г. сп. вульва.

#Від *ТоХ внутрішнє?

 

У

 

     УБІРІТЬ, - ш. взять. #Від дієслова «брати»?

     УГУРАТИ, - зп. давати. Див. горати.

     УКИРАҐА, - зп. пияк; укираний, - зп. ул. г. п’яний (див. буций); укирачка - г. зп. жінка-п’яниця. Див. керити.

     УКЛІМАТИ, - зп. вкрасти. Див. клімати.

     УКОРЕНИЙ, - г. зп. учений; укоритись, - г. зп. гл. вчитись; уторник, - г. зп. майстер (титул лїрників) (див. наукорник).

#Від *КР\а читати?

     УЛІПАТИ, - зп. видіти; уліпатися, - зп. дивитись; уліпно, - зп. видно. Див. вліпати.

     УСКИЧУВАТИ, - зп. втікати.

#Скакати?

     УТУХМОРИТИ, - г. сп. задавити.

#Є *ГМР кінчити, завершити, Г = Х.

     УХЕЗИТИСЬ, - зп. впаскудитись; піти на сторону.

#Є *Це\Т виходити й *Це\ кал.

 

Ф

 

     ФАРТІЙКА, - г. запаска; партійок, - г. зп. запаска.

#Є *ПРД розділяти, П = Ф, Д = Т, *ПРТ деталь.

     ФЕЗ, охвес, хвесь, - г. ікона.

#Схоже на «фейс» образ. Див. Ахвес.

     ФЕЙЛО, - г. рот (див. хвейло).

#Є *Пе отвір, П = Ф та *ХаЎа життєдайне, Ў = В. Щось тут  і «хайло»...

     ФИЛИСТКА, - г. зп. гл. хустина (див. хвелюстка).

#Від *ЛіЦ захист, Ц = С?

     ФІРТА, - г. двері, двір (див. хвірт, скрипота). Див. фартійка.

     ФІЯВИНЬ, - г. зп. голуб; фіявні, - г. зп. голубці (варені).

#Маємо  *ЙоНа голуб, О = У = В.

 

Х

 

     ХАЗ, - ш. двір, дім; хаза, - г. зп. гл. сп. хата; похазник, - сп. хазяїн; похазниця, - сп. хазяйка. Див. похазник.

     ХАЛ, - зп. кал; халити, - сп. помирати; халі, - зп. похорон, смерть, мрець, труп.

#Є *ХЛЛ бути забитим, загинути, а таке сприяє випорожненню.

     ХАЛІСАТИ, - г. цілувати; халістати, - сп. цілувати.

#Не будемо згадувати про цілування небіжчиків, а краще про те, як завмирають у поцілунку. Див. хал.

     ХАЛІТИ, - г. зп. вмирати; схаляти,- г. вмерти. Див. хал.

     ХАЛО, - г. сп. кал, лайно. Див. хал.

     ХАЛЯ, - г. сп. мрець, похорон. Див. хал.

     ХАНДЖУВАТИ, - г. сп. похожати, ходити; хандирити, - г. ходити.

#Тут є *НД брести.

     ХВЕДНЯ, - г. сп. дитина (див. свирит).

#Є *ХВВ любов, *ДНа/ це(-й), *ТНі давати.

     ХВЕЙЛО, - г. зп. уста, рот (див. фейло).

     ХВЕЛЮСТКА, - г. сп. хустка (див. филистка). Див. филистка.

     ХВЕРТЬ, темих, - г. сп. чорт (див. темих, спин).

#А ше є *КВР гроб.

     ХВЕСЬ, - сп. Бог. Див. ахвес. Хвесь манейський, - сп. їй богу.

     ХВИЛЬНИК, - г. зп. гл. годинник; хвильниця, - г. зп. гл. година; хвильня, - г. година; хвильні, - зп. година.

#Від слова «хвилина»?

     ХВІЛЬНИЙ, - зп. зелений.

#Від *ХаВа життєдайне, *\Ль сила?

     ХВІРТ, - г. зп. ул. сп. двір; повітря, - г. двір, подвір’я (див. фірта).

#Є *\аУВіР повітря, простір.

     ХЕЗИТИ, - г. плювати; хезитись, - г. сказитися.

#У скажених слина. Якщо з артиклем «Г», - *ГЦе\ фекалії. Те, що виходить.

     ХЕРАНЕ, - г. сп. люди; хирани, - г. люди.

#Від *ЙР\а боятися? Чи *КРа/ здобич?

     ХЕРУТА, - хирута, рутавка, - г. рука.

#Щось тут «руця» пригадалася, Т = Ц.

     ХИЗИТИ, - г. сп. випорожнюватися.

#Якщо з артиклем «Г», - *ГЦе\ фекалії.

     ХИМРО, - зп. живіт, черево.

#Якщо К = Х, - то на «комору» схоже.

     ХИРАНИ, - зп. люди.Див. херани.

     ХИРУТА, - зп. рука. Див. херута.

     ХІРАНІ, - ш. люди (див. херане); хірка, - ш. рука (див. рукавка).

     ХЛІВОШНИК, - г. хлів (див. кирхушник, кулуйка).

     ХОБЕНЬ, хобинь, - г. зп. гріш, крейцер; хобні, - г. зп. гроші; хобні, - сп. гроші; ховби, - г. ш. гроші (див. хобні).

#Щось тут «копні» вчуваються. Копійки?

     ХОДИРКА, ходирка, - ш. нога (див. ходуха); ходня, - г. нога; ходуха, - г. сп. нога; ходухи, - зп. ноги.

#Скрізь «хода», а ще є *КДМ просуватись, квапити. 

     ХОРИ, - г. сп. село; хоро, - г. зп. гл. село; хорьє, - ш. село (хори).

#Від *КоР рити, копати?

    ХРУСТАВКА, - г. сп. грушка.

#Таки хрустить, якщо не переспіла.

    ХУСИЙ, - ш. поганий (див. неклевий).

#Від *ХШШ небезпека, *КСС прокисле?

 

Ц

 

     ЦВАХТА, - г. січка. #Є *ЦВГ набухати, Г = Х.

     ЦВІХЛІ, - г. бджола, муха; цьвіхлі, - зп. бджола, муха.

#Від *ЦФіГ спостерігати, Ф = В, Х = Г?

     ЦЕСО, - г. сп. просо, пшоно.

#Від *ЦіЦ вінчик? Віник?

     ЦИЗА, - г. сп. воша (див. сиза).

     ЦІЛІТНИЙ, - г. увесь; цілітний, - г. сп. цілий.

#Якщо Т = С, буде «цілісний».

     ЦІСАРА, - зп. чотири. #Ц = Ч, С = Т?

     ЦІХАЧ, - зп. ніс.

#Якщо Ц = Ч, Ч = Т. Чхати?

     ЦІХМОРНИЙ, - г. тихий.

#Є *КхМР причаїтись.

     ЦУБА, - г. сп. баба; цюба, - г. зп. баба (див. штуба).

#Від *Т\Б жага, Т = Ц, *ТВа/ кільцювати?

 

Ч

 

     ЧАНИТИ, - г. зп. ул. сп. лити; начанити - г. сп. налити; счанювати - г. сп. зливати.

#Від *ЦНН охолоджувати?

     ЧАХМОРНИК, - зп. гребінь.

#Якщо Ч = Ц = С, - то може бути *ЦМР вовна. Вовняниу?

     ЧЕКУЛА, - ш. капуста (див. лепуха).

#Від */еКЛ плетене?

     ЧИМЕРСІ, - зп. волосся; [чимерся], - г. волосся.

#Є *ЦМР вовна.

     ЧИХМОРИТИСЬ, - г. зп. чесатись. Див. чахморник.

     ЧИХМОРНИК, - г. гребінь. Див. чахморник.

     ЧУЖЕМНИЙ, - зп. чужий

     ЧУЖІВНИЙ, - сп. чужий; чужаморний, - г. чужий

чукать - ш. бити (див. кулати, копсати)

     ЧУХЛІЙ, - г. зп. овес (див. буравінь).

#Дещо нагадує *ШУ/аЛь овес, якщо Ч = Щ, Х = А (пор. Ханна = Анна) та *\оХЛь їжа

     ЧУХНИЦЯ, - г. спідниця; чухниці, - зп. спідниця.

#Воно є у циган ЦОХА спідниця, Ц = Ч.

 

Ш

 

     ШАЛЕКО, - г. зп. гл. сп. далеко.

#Є *ШЛХ посилати, проводжати.

     ШАЛОТО, - г. сп. бруд; шолото, - г. болото.

#Від *ЛТ покрив?

     ШАНДАЛ, - г. зп. костел.

#Є *\аНТЛ глек, а */аНД позначка, *\еЛь Бог.

     ШАНДРА, - зп. шість, шандрачка, - г. зп. шістка (10 крейцерів, див. плінка).

     ШАНДРАК, - сп. циган.

#Маємо складову *ДРК дорога.

     ШАТЕР ЗІТАТИ. - г. мовити молитву; шатерник, - г. сп. проща, відпуст

     ШАТЕРНИЦЯ, - г. сп. молитва; шатир, шатер, шатар, - г. зп. молитва.

#Тут «шатар» від *ШТР стерегти, охороняти. Оберіг? А є *ЗоТ мале, дрібниця. Молитва й справді, - дрібниця, але … Див. зітати.

     ШВАХТ, - г. зп. цап;

#Є *ПХ віяти, дути. Дух?

     ШВЕД, - зп. дідусь.

#Від *СаБа дід, Ш = С?

     ШЕНЬКА, - г. зп. торба; шінка, - г. торба (див. захарбела, захарбаник).

#Маємо *КіС мішок, С = Ш. Звідси й «кишен(-я, -ька)». Торба ж, - менше лантуха.

     ШІМ, шом, - г. зп. дім.

#Є  *ШХМ граніт, та *ШіМ класти.

     ШКРЕД, - г. зп. дід (невчений). #Від *ШКР брехня?

     ШКУДАТИСЬ, - зп. боятись; шкутитись, - сп. боятись.

#Від *ШКТ тихо?

     ШЛЯГАТИ, - г. сп. злягати.

#Ш = С = З?

     ШЛЯГУН, - г. сп. ловелас.

#Часто лягає?

     ШМУРА, - г. бруд, пляма.

#Марке?

     ШМУРАК, - г. зп. дурак; шмурити, - г. зп. дурити; шмурний, - г. зп. сп. ш. дурний; зшмуріти, - сп. здуріти.

#Є *ГМР кінець… Г = Ж = Ш.

     ШМУРКА, - г. зп. шістка (10 крейцерів; див. плінка).

     ШОЛОВИНА, - г. сп. половина (див. лоптовина).

#Хіба-що *ЦЛВ хрест, Ц = Ч = Ш? Адже й він і розділяє навпіл.

     ШОСТІ, - г. гості (див. острочинці).

#Бо шастають?

     ШПАРУТА, -  г. сп. обхід, варта.

#Від їдиш «шпацір» гуляти?

     ШПІНСЬКИЙ, - ш. хороший (див. трепелий, клевий).

#Від *ШПі здоровя, *ШПа/ вдосталь.

     ШТАВЕРА, див. ставера.

     ШТАКЕТ, - ш. кашкет.

#Тут *ШТ текти і «-кет», котра має значення «захист».

     ШТУБА, - г. зп. гл. бабка (див. цуба).

#Маємо *СТВ осінь.

     ШУЙСТВО, - г. біднота.

#Маємо *Шу/а волати, благати допомоги.

     ШУКМОРИТИ, - зп. шукати.

#Переінакшене «шукати»?

     ШУЛІНЦІ, - г. сп. кацапи, росіяни.

#Аланці, тобто, - хозари?

     ШУЛІЦЕЙСЬКИЙ, - г. сп. поліцейський (див. бікуцельський); шуліція, - сп. поліція (див. бікуцельники).

#Маємо *ЛіЦ захист.

     ШУМАЧКА, - г. опанча.

#Є *ШуМа обов’язкове, *ШМуШа практичне.

     ШУМОВИНА, - г. зп. трумна, домовина.

#Від *ШМ там, *\аВ пращур?

     ШУПЛЕЙ, - ш. овес. Див. чухлій.

     ШУСТО, - г. зп. гл. сп. містечко, місто; шусто, - ш. базар, ярмарок.

#Тут *ШТ, СТ витоки, сеча.

     ШУТНЯ, - г. кулеша; шутні, - зп. кулеша.

#Від *ШТ основа?

     ШУФЛІЙКА, див. жуклійка.

     ШУЯ, - г. зп. бідний; шуйство, - зп. біднота.

#Маємо *Шу/а волати, благати допомоги.

 

Ю

 

     ЮНИКО, - г. зп. весілля; юниц, - зп. син; юнець, юньчик, нюньчик, - г. син (див. йонус); юньчиця, - зп. донька; юньчиця, нюньчичка, - г. дочка (див. йонуска); юничити, - г. зп. сватати; й. женитися; юничитися, - г. женитися, свататися; юньчик, - зп. син. (див. йонус).

#Скрізь «юнь» присутня.

 

Я

 

     ЯВЛИД, явлидиня, явлидник, (див. авлида, авлидник).

     ЯКРО, - ш. вікно (див. зікро).

     ЯМОШНИЦЯ, - г. яма; ямошниці, - зп. яма.

#Яма, - складова слова.

     ЯНДРУС, яндруска, - див. андрус.

     ЯНИГА, - сп. свадьба; яник, янига, - г. весілля (див. юнико); яничиня, - г. сп. сватання; яничитись, - г. сп. свататися (див. юничитись).

     ЯПЕРИТИ, яперити, - сп. брати; яперіть, - ш. брати; з’яперити, - сп. взяти; наяперити, - сп. набрати.

     ЯРДУВАТИ, - г. зп. гл. їхати (див. гардувати).

     ЯРШИНА, - г. сп. старшина (див. йоршина).

     ЯШКУРНИЦЯ, - сп. пшениця.

#Маємо *ШКР плата і брага. Виготовляли горілку з пшениці, - курили. А от *Й’’аШ якраз і є скорочення назви самогону, - палене вино. Звідси й «винокур».

     ЯШПУРКА, - г. зп. гл. г. сп. булка.

#Є *ПРК розділяти.